АДВЕНТИВНІ ДЕРЕВНІ ТА ЧАГАРНИКОВІ ВИДИ РОСЛИН З ЛІКАРСЬКИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ У ЗЕЛЕНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.58407/bht.1.24.1

Ключові слова:

зелена інфраструктура, екосистемні послуги, інвазивні рослини, лікарські рослини, місто

Анотація

Метою роботи було виявити в зеленій інфраструктурі міста Чернігова інтродуковані види деревних та кущових рослин з лікувальними властивостями та охарактеризувати лікувальні властивості цих рослин, а , а також визначити їх роль у наданні екосистемних послуг та оцінити потенційні можливості збору їх як лікарської сировини.

Методологія. Матеріали зібрано під час дослідження об’єктів зеленої інфраструктури міста Чернігова у 2022–2023 роках геоботанічними методами (Якубенко та ін., 2018). Під час польових досліджень було зареєстровано ступінь інвазійної активності інтродукованих видів дерев і кущів. Ступінь інвазивності вимірювали відповідно до Wagh and Jain (2018) з модифікацією авторів і класифікували на 4 різні категорії, а саме: нещодавно інтродуковані, можливо інвазійні, помірно інвазійні та високоінвазійні на основі їх доступності. Кожній категорії було присвоєно номер (від 1 до 4) на основі впливу виду на досліджувану територію, чим вищий номер, тим вища інвазійна активність виду, тобто. нещодавно введений (1), можливий інвазійний (2), помірно інвазійний (3) і високоінвазійний (4). Для характеристики лікувальних властивостей рослин проаналізовано джерела інформації за останні 20 років.

Наукова новизна. Визначено склад лікарських інтродукованих дерев та чагарників зеленої інфраструктури м. Чернігова. Встановлено їх роль у оптимізації мережі природних, напівприродних та техногенних ділянок зеленої інфраструктури м. Чернігова. Рекомендовано лікарські рослини для заготівлі та використання.

Висновки. Однією з найбільш переконливих мотивацій для інтеграції адвентивних дерев і кущів з лікувальними властивостями в ландшафт зеленої інфраструктури Чернігова є екосистемні послуги, які вони надають.

Ще одна перевага використання інтродуцентних дерев та чагарників у ландшафтах зеленої інфраструктури м. Чернігова – економічна. Вона полягає у тому що більшість інтродукованих дерев та чагарників стійкі до шкідників та посухи, тому для їх вирощування потрібно менше води та добрив.

Адвентивні деревно-чагарникові лікарські рослини відіграють основну роль у відновленні техногенних і напівприродних пошкоджених територій, необхідних для створення цілісної мережі міської зеленої інфраструктури.

Спектр фармакологічних властивостей адвентивних дерев та чагарників, які зростають у зеленій інфраструктури міста Чернігова досить різноманітний: від лікувально-косметологічних ефектів до протидіабетичної та протипухлинної дії. Проте заготівля низки рослин обмежена ресурсами та екологічно несприятливим середовищем їх середовищ існування. Помірно та високоінвазійні рослини мають значні ресурси і зростають у екологічно безпечному середовищі. Заготівля лікарської сировини з цих рослин є регулювати їх поширення у природні об’єкти зеленої інфраструктури м. Чернігова.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bhalla, P., & Bajpai, V. K. (2017) Chemical Composition and Antibacterial Action of Robinia pseudoacacia L. Flower Essential Oil on Membrane Permeability of Foodborne Pathogens. Journal of Essential Oil Bearing Plants, 20(3), 632–645. https://doi.org/10.1080/0972060X.2017.1329670

Bi, W., Gao, Y., Shen, J., He, C., Liu, H., Peng, Y., Zhang, C., & Xiao, P. (2016). Traditional uses, phytochemistry, and pharmacology of the genus Acer (maple): A review. Journal of Ethnopharmacology, 189, 31–60. https://doi.org/10.1016/j.jep.2016.04.021

Borealis, A. (2023, July 24). The role of medicinal plants in sustainable landscaping: exploring the texture and benefits of using medicinal plants in landscaping. Information Channel. https://www.coohom.com/article/the-role-of-medicinal-plants-in-sustainable-landscaping-9221?hl=ru

Demirkan, G. H. (2018). Use of Medicinal and aromatic plants as ornamental plants in landscape designs. Recent Researches in Science and Landscape Management. Eds. R. Efe, M. Zencirkiranand, İ. Curebal. Cambridge: Cambridge Scholars Publishing. 2018. P. 111–117.

Duke, J. A. (2002). Handbook of Medicinal Herbs. (2nd ed.). Boca Raton: CRC Press.

European Union. (2012). Opinion of the European Economic and Social Committee on the ‘Proposal for a Decision of the European Parliament and of the Council on a General Union Environment Action Programme to 2020 “Living well, within the limits of our planet”. Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52013AE0296

European Union. (n. d.). Document 52013DC0249. An official website of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52013DC0249 (Last accessed: 26.02.2024)

Hussein, R. A, Afifi, A. H, Soliman, A. A. F, El Shahid, Z. A, Zoheir, K. M. A, & Mahmoud, K. M. (2020). Neuroprotective activity of Ulmus pumila L. in Alzheimer's disease in rats; role of neurotrophic factors. Heliyon, 6(12), e05678. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e05678

Jaśniewska, A., & Diowksz, A. (2021). Wide Spectrum of Active Compounds in Sea Buckthorn (Hippophae rhamnoides) for Disease Prevention and Food Production. Antioxidants (Basel, Switzerland), 10(8), 1279. https://doi.org/10.3390/antiox10081279

Kaloo, M. A., Bhat, B. A., & Rafiqi, G. (2018). Preliminary Phytochemical Screening of Extracts of Robinia pseudoacacia. International Journal of Pharmaceutics & Pharmacology, 2(2), 1–4. https://doi.org/10.31531/2581-3080.1000126

Kim D. C. (2019). Hoptree / Wafer-Ash (Ptelea trifoliata). Warnell School of Forestry & Natural Resources, 16(1), 1–16.

Kim, H. S., Jang, J. M., Yun, S. Y., Zhou, D., Piao, Y., Ha, H. C., Back, M. J., Shin, I. C., & Kim, D. K. (2019). Effect of Robinia pseudoacacia Leaf Extract on Interleukin-1β-mediated Tumor Angiogenesis. In vivo (Athens, Greece), 33(6), 1901–1910. https://doi.org/10.21873/invivo.11684

Konovalova, O., Omelkovets, T., Sydora, N., Hurtovenko, I., Kalista, M., & Shcherbakova, O. (2023). Investigation of the polyphenol composition of red oak (Quercus rubra L.) raw materials. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 2(42), 75–81. http://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.277969

Kossah, R., Zhang, H., & Chen, W. (2011). Antimicrobial and antioxidant activities of Chinese sumac (Rhus typhina L.) fruit extract. Food Control, 22(1), 128–132. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2010.06.002

Kozuharova, E., Matkowski, A., Woźniak, D., Simeonova, R., Naychov, Z., Malainer, C., Mocan, A., Nabavi, S. M., & Atanasov, A. G. (2017). Amorpha fruticosa – A noxious invasive alien plant in Europe or a medicinal plant against metabolic disease? Frontiers in Pharmacology, 8, 333. https://doi.org/10.3389/fphar.2017.00333

Liu, T., Li, Z., Li, R., Cui, Y., Zhao, Y., & Yu, Z. (2019). Composition analysis and antioxidant activities of the Rhus typhina L. stem. Journal of Pharmaceutical Analysis, 9(5), 332–338. https://doi.org/10.1016/j.jpha.2019.01.002

Luan, F., Wang, Z., Yang, Y., Ji Y., Lv, H., Han, K., Liu, D., Shang, X., He, X., & Zeng, N. (2021). Juglans mandshurica Maxim.: a review of its traditional usages, phytochemical constituents, and pharmacological properties. Frontiers in Pharmacology, 11, 569800. https://doi.org/10.3389/fphar.2020.569800

Luna-Vázquez, F. J., Ibarra-Alvarado, C., Rojas-Molina, A., Rojas-Molina, J. I., Yahia, E. M., Rivera-Pastrana, D. M., Rojas-Molina, A., & Zavala-Sánchez, M. Á. (2013). Nutraceutical value of black cherry Prunus serotina Ehrh. fruits: antioxidant and antihypertensive properties. Molecules, 18(12), 14597–14612. https://doi.org/10.3390/molecules181214597

Marinas, I. C., Oprea, E., Buleandra, M., Badea, I. A., Tihauan, B. M., Marutescu, L., Angheloiu, M., Matei, E., & Chifiriuc, M. C. (2021). Chemical composition, antipathogenic and cytotoxic activity of the essential oil extracted from Amorpha fruticosa fruits. Molecules, 26(11), 3146. https://doi.org/10.3390/molecules26113146

Matić, S., Stanić, S., Mihailović, M., & Bogojević, D. (2016). Cotinus coggygria Scop.: An overview of its chemical constituents, pharmacological and toxicological potential. Saudi Journal of Biological Sciences, 23(4), 452–461. https://doi.org/10.1016%2Fj.sjbs.2015.05.012

Oracz, J., Prejzner, M., Grzelczyk, J., Kowalska, G., & Żyżelewicz, D. (2023). Bioactive Compounds, Antioxidant Activity and Sensory Properties of Northern Red Oak (Quercus rubra L., syn. Q. borealis F. Michx) seeds affected by roasting conditions. Molecules, 28(5), 2299. https://doi.org/10.3390/molecules28052299

Shortt, K., & Vamosi, S. M. (2012). A review of the biology of the weedy Siberian peashrub, Caragana arborescens, with an emphasis on its potential effects in North America. Botanical Studies, 53(1), 1–8.

Tahirović, A., Bašić, N., & Avdibegović, S. (2017). Antioxidant capacity and phenolc content of Fraxinus ornus L. and Fraxinus pennsylvanica Marshall. leaves and bark extracts. Radovi Šumarskog Fakulteta Univerziteta u Sarajevu, 47, 1–12. https://doi.org/10.54652/rsf.2017.v47.i1.63

Takaku, S., & Setzer, W. N. (2007). Chemical composition of the leaf essential oil of Ptelea trifoliata. Journal of Essential Oil Bearing Plants, 10(2), 104–108. http://dx.doi.org/10.1080/0972060X.2007.10643527

Telichowska, A., Kobus-Cisowska, J., & Szulc, P. (2020). Phytopharmacological possibilities of Bird Cherry Prunus padus L. and Prunus serotina L. species and their bioactive phytochemicals. Nutrients, 12(7), 1966, 1–21. https://doi.org/10.3390/nu12071966

The Home & Garden Information Center. (2016). Rain garden plants: Physocarpus opulifolius – Ninebark [Fact sheet]. Retrieved February 02, 2024, from https://hgic.clemson.edu/factsheet/rain-garden-plantsphysocarpus-opulifolius-ninebark/

Van Wyk, B.-E., & Wink, M. (2004). Medicinal plants of the world: an illustrated scientific guide to important medicinal plants and their uses (1st ed.). Timber Press.

Wagh, V. V., & Jain, A. K. (2018). Status of ethnobotanical invasive plants in western Madhya Pradesh, India. South African Journal of Botany, 114, 171-180. https://doi.org/10.1016/J.SAJB.2017.11.008

Wani, T. A., Wani, S. M., Ahmad, M., Ahmad, M., Gani, A. Masoodi, F. A., & Yildiz F. (2016). Bioactive profile, health benefits and safety evaluation of sea buckthorn (Hippophae rhamnoides L.): A review. Cogent Food & Agriculture, 2:1128519, 1-9. https://doi.org/10.1080/23311932.2015.1128519

WFO (2023). Plant List. In World Flora Online. Version 2023.06. Retrieved September 04, 2023, from https://wfoplantlist.org/plant-list/

Wu, C., Cui, X., Yu, P., Yang, M., Zhang, Y., Liu, X., & Qu, G. (2019). Triterpenic acids from Sorbaria sorbifolia. Chemistry of Natural Compounds, 55(3). 580–582. https://doi.org/10.1007/s10600-019-02750-3

Yakubenko, B. E., Popovych, S., Yu., Ustymenko, P. M., Dubyna, D. V., & Churilov, A. M. (2018). Geobotany: methodological aspects of research: textbook. Lira K. (in Ukrainian)

Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Устименко П. М., Дубина Д. В., Чурілов А. М. Геоботаніка: методичні аспекти досліджень. навчальний посібник. Київ: Ліра К, 2018. 316 с.

You, Y. O, Choi, N. Y., & Kim, K. J. (2013). Ethanol extract of Ulmus pumila root bark inhibits clinically isolated antibiotic-resistant bacteria. Evid Based Complement Alternat Med, 2013, 269874. https://doi.org/10.1155/2013/269874

Zhang, J. P., Tian, X. H., Yang, Y. X., Liu, Q. X., Wang, Q., Chen, L. P., Li, H. L., & Zhang, W. D. (2016). Gleditsia species: an ethnomedical, phytochemical and pharmacological review. Journal of Ethnopharmacology, 178, 155–171. https://doi.org/10.1016/j.jep.2015.11.044

Downloads

Опубліковано

20.05.2024

Як цитувати

Лукаш O., Ступак Y., Морський V., & Аравін M. (2024). АДВЕНТИВНІ ДЕРЕВНІ ТА ЧАГАРНИКОВІ ВИДИ РОСЛИН З ЛІКАРСЬКИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ У ЗЕЛЕНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ МІСТА ЧЕРНІГОВА. Biota. Human. Technology, (1), 9–18. https://doi.org/10.58407/bht.1.24.1

Номер

Розділ

ФІТОБІОТА