ОЦІНКА АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ ЕТАНОЛЬНОГО ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ FICUS CYATHISTIPULA WARB. (MORACEAE)
DOI:
https://doi.org/10.58407/bht.3.22.4Ключові слова:
Ficus cyathistipula Warb, грамнегативні бактерії, грампозитивні бактерії, чутливість або резистентність бактерій, методика дискової дифузії Кірбі-БауераАнотація
Мета: Ми продовжуємо наші дослідження щодо оцінки антибактеріальних та антиоксидантних властивостей екстрактів, отриманих з листя різних рослин, що належать до роду Ficus. У цьому дослідженні ми мали на меті дослідити антибактеріальні властивості спиртового екстракту, отриманого з листя Ficus cyathistipula Warb. щодо деяких грампозитивних і грамнегативних бактерій, щоб оцінити можливе використання цієї рослини для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій, викликаних цими бактеріями.
Методологія. Зразки листя F. cyathistipula відбирали для досліджень у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка (НБС, Київ, Україна) та Ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна). Свіжозібране листя промивали, зважували та гомогенізували в 96% етанолі (у пропорції 1:9, мас./мас.) при кімнатній температурі. Потім екстракт фільтрували та досліджували його антимікробну активність. Тестування антибактеріальної активності рослинного екстракту проводили in vitro методом дискової дифузії Кірбі-Бауера. Грамнегативні бактерії, Pseudomonas aeruginosa (Schroeter) Migula (ATCC®27853™), Escherichia coli (Migula) Castellani and Chalmers (ATCC®35218™) і Escherichia coli (Migula) Castellani and Chalmers (ATCC®25922™), а також грампозитивні бактерії Staphylococcus aureus subsp. aureus (ATCC®25923™), Staphylococcus aureus subsp. aureus (ATCC®29213™) і метицилін-резистентний Staphylococcus aureus (NEQAS 3679™), а також локально виділений гриб Candida albicans використовували як тест-організми. Визначали та усереднювали діаметри зон інгібування росту бактерій. Наступні критерії діаметра зон інгібування використовувалися для визначення чутливості або резистентності бактерій до досліджуваних фітохімічних речовин: чутливі ≥ 15 мм, проміжні = 10–15 мм і стійкі ≤ 10 мм.
Наукова новизна. Етанольний екстракт, отриманий з листя F. cyathistipula, виявляв різну інгібуючу дію щодо всіх досліджуваних штамів. Більш чутливим до цього екстракту виявився штам C. albicans. Штами S. aureus subsp. aureus (ATCC®25923™), S. aureus subsp. aureus (ATCC®29213™), метицилін-резистентний S. aureus (NEQAS 3679™), P. aeruginosa (Schroeter) Migula (ATCC®27853™), E. coli (Migula) Castellani and Chalmers (ATCC®25922™) і E. coli (Migula) Castellani і Chalmers (ATCC®35218™) були більш стійкими до екстракту F. cyathistipula. Результати є досить обнадійливими, щоб продовжити фракціонування цього екстракту, кероване біоактивністю, і з’ясувати структуру активних фітокомпонентів екстракту F. cyathistipula як можливого антибактеріального агента.
Висновки. Штами S. aureus і C. albicans виявилися більш чутливими до екстракту F. cyathistipula. Антибактеріальна активність цього екстракту може бути пов’язана з наявністю вторинних метаболітів F. cyathistipula. Результати цього дослідження надають базову інформацію про потенційну роль F. cyathistipula в лікуванні інфекцій індукованих грибками Candida albicans та бактеріальних інфекцій, спричинених Staphylococcus aureus.
Завантаження
Посилання
Ahmed, F., & Urooj, A. (2010). Traditional uses, medicinal properties, and phytopharmacology of Ficus racemosa: a review. Pharmaceutical Biology, 48(6), 672–681.
Ashraf, K., Haque, M. R., Amir, M., Ahmad, N., Ahmad, W., Sultan, S., Ali Shah, S. A., Mahmoud Alafeefy, A., Mujeeb, M., & Bin Shafie, M. F. (2021). An Overview of Phytochemical and Biological Activities: Ficus deltoidea Jack and Other Ficus spp. Journal of Pharmacy & Bioallied Sciences, 13(1), 11–25.
Awolola, G. V., Koorbanally, N. A., Chenia, H., Shode, F. O., & Baijnath, H. (2014). Antibacterial and anti-biofilm activity of flavonoids and triterpenes isolated from the extracts of Ficus sansibarica Warb. subsp. sansibarica (Moraceae) extracts. African Journal of Traditional, Complementary, and Alternative Medicines: AJTCAM, 11(3), 124–131.
Bauer, A. W., Kirby, W. M., Sherris, J. C., & Turck, M. (1966). Antibiotic susceptibility testing by a standardized single disk method. American Journal of Clinical Pathology, 45(4), 493–496.
Berg, C.C., & Corner, E.J.H. (2005). Moraceae (Ficus). In: Noteboom H.P. (ed.) Flora Malesiana, Ser. 1, Vol. 17, Part 2. Nederland, Leiden: National Herbarium.
Berg, C.C., & Wiebes, J.T. (1992). African fig trees and fig wasps. Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen, Verhandelingen Afdeling Natuurkunde, 2de reeks, deel 89. North-Holland, Amsterdam.
Chindo, B. A., Ya’U, J., Danjuma, N. M., Okhale, S. E., Gamaniel, K. S., & Becker, A. (2014). Behavioral and anticonvulsant effects of the standardized extract of Ficus platyphylla stem bark. Journal of Ethnopharmacology, 154(2), 351–360.
Chouna, H. S. D., Dize, D., Kagho, D. U. K., Bankeu, J. J. K., Fongang, Y. S. F., Tali, M. B. T., Ponou, B. K., Bitchagno, G. T. M., Awantu, A. F., Tapondjou, L. A., Lenta, B. N., Fekam, F. B., Sewald, N., & Ngouela, S. A. (2022). Constituents from ripe figs of Ficus vallis-choudae Delile (Moraceae) with antiplasmodial activity. Parasitology Research, 121(7), 2121–2127.
Cook, J.M., & Rasplus, J.-Y. (2003). Mutualists with attitude: coevolving fig wasps and figs. Trends in Ecology & Evolution, 18(5), 241–248.
Cruz, J. M. D. A., Corrêa, R. F., Lamarão, C. V., Kinupp, V. F., Sanches, E. A., Campelo, P. H., & Bezerra, J. A. (2022). Ficus spp. fruits: Bioactive compounds and chemical, biological and pharmacological properties. Food Research International (Ottawa, Ont.), 152, 110928.
Dangarembizi, R., Erlwanger, K. H., Moyo, D., & Chivandi, E. (2012). Phytochemistry, pharmacology and ethnomedicinal uses of Ficus thonningii (Blume Moraceae): a review. African Journal of Traditional, Complementary, and Alternative Medicines: AJTCAM, 10(2), 203–212.
Deepa, P., Sowndhararajan, K., Kim, S., & Park, S. J. (2018). A role of Ficus species in the management of diabetes mellitus: A review. Journal of Ethnopharmacology, 215, 210–232.
Dell'Annunziata, F., Sellitto, C., Franci, G., Marcotullio, M. C., Piovan, A., Della Marca, R., Folliero, V., Galdiero, M., Filippelli, A., Conti, V., & Delfino, D. V. (2022). Antiviral Activity of Ficus rubiginosa Leaf Extracts against HSV-1, HCoV-229E and PV-1. Viruses, 14(10), 2257.
El-Sakhawy, F., Kassem, H., Abou-Hussein, D., El-Gayed, S., Mostafa, M., & Ahmed, R. (2016). Phytochemical investigation of the bioactive extracts of the leaves of Ficus cyathistipula Warb. Zeitschrift fur Naturforschung. C, Journal of Biosciences, 71(5-6), 141–154.
Garg, S., & Roy, A. (2020). A Current Perspective of Plants as an Antibacterial Agent: A Review. Current Pharmaceutical Biotechnology, 21(15), 1588–1602. https://doi.org/10.2174/1389201021666200622121249.
Gregory, M., Divya, B., Mary, R. A., Viji, M. M., Kalaichelvan, V. K., & Palanivel, V. (2013). Anti-ulcer activity of Ficus religiosa leaf ethanolic extract. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine, 3(7), 554–556.
Khairunisa, S. Q., Indriati, D. W., Tumewu, L., Widyawaruyanti, A., & Nasronudin, N. (2021). Screening of anti-HIV activities in ethanol extract and fractions from Ficus fistulosa leaves. Journal of Basic and Clinical Physiology and Pharmacology, 32(4), 737–742.
Khan, N. A., Tomar, C., Shrivastav, A., Ahmad, A., & Mishra, A. K. (2021). Evaluation of Ficus retusa L. Leaves with Special Reference to Antidiarrheal and Anti-spasmodic Activity. Current Drug Discovery Technologies, 18(1), 120–126.
Kim, H. S. (2005). Do not put too much value on conventional medicines. Journal of Ethnopharmacology, 100(1-2), 37–39. https://doi.org/10.1016/j.jep.2005.05.030.
Koukouikila-Koussounda, F., Abena, A. A., Nzoungani, A., Mombouli, J. V., Ouamba, J. M., Kun, J., & Ntoumi, F. (2012). In vitro evaluation of antiplasmodial activity of extracts of Acanthospermum hispidum DC (Asteraceae) and Ficus thonningii Blume (Moraceae), two plants used in traditional medicine in the Republic of Congo. African Journal of Traditional, Complementary, and Alternative Medicines: AJTCAM, 10(2), 270–276.
Kubo, M., Yatsuzuka, W., Matsushima, S., Harada, K., Inoue, Y., Miyamoto, H., Matsumoto, M., & Fukuyama, Y. (2016). Antimalarial Phenanthroindolizine Alkaloids from Ficus septica. Chemical & Pharmaceutical Bulletin, 64(7), 957–960.
Kuete, V., Ngameni, B., Simo, C. C., Tankeu, R. K., Ngadjui, B. T., Meyer, J. J., Lall, N., & Kuiate, J. R. (2008). Antimicrobial activity of the crude extracts and compounds from Ficus chlamydocarpa and Ficus cordata (Moraceae). Journal of Ethnopharmacology, 120(1), 17–24.
Kumar Goyal, A., Sharma, R., Kaur, R., & Kaushik, D. (2014). In vitro studies on antibiotic activity of Ficus religiosa fruits extract against human pathogenic Bacteria. Journal of Chemical and Pharmaceutical Research, 6(11), 80-84.
Lansky, E. P., & Paavilainen, H. M. (2011). Figs: the genus Ficus. In: Hardman R. (ed.) Traditional herbal medicines for modern times, Vol. 9., Boca Raton: CRC Press, 1-357.
Lansky, E. P., Paavilainen, H. M., Pawlus, A. D., & Newman, R. A. (2008). Ficus spp. (fig): ethnobotany and potential as anticancer and anti-inflammatory agents. Journal of Ethnopharmacology, 119(2), 195–213.
Liu, Y. P., Guo, J. M., Yan, G., Zhang, M. M., Zhang, W. H., Qiang, L., & Fu, Y. H. (2019). Anti-Inflammatory and Antiproliferative Prenylated Isoflavone Derivatives from the Fruits of Ficus carica. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 67(17), 4817–4823.
Madiwalar, V. S., Dwivedi, P. S. R., Patil, A., Gaonkar, S. M. N., Kumbhar, V. J., Khanal, P., & Patil, B. M. (2022). Ficus benghalensis promotes the glucose uptake – Evidence with in silico and in vitro. Journal of Diabetes and Metabolic Disorders, 21(1), 429–438.
Mandal, S. C., Saha, B. P., & Pal, M. (2000). Studies on antibacterial activity of Ficus racemosa Linn. leaf extract. Phytotherapy Research: PTR, 14(4), 278–280.
Mohd Dom, N. S., Yahaya, N., Adam, Z., Nik Abd Rahman, N. M. A., & Hamid, M. (2020). Antiglycation and Antioxidant Properties of Ficus deltoidea Varieties. African Journal of Traditional, Complementary, and Alternative Medicines: AJTCAM, 2020, 6374632.
Murti, K., & Kumar, U. (2012). Enhancement of wound healing with roots of Ficus racemosa L. in albino rats. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine, 2(4), 276–280.
Niño, J., Mosquera, O. M., & Correa, Y. M. (2012). Antibacterial and antifungal activities of crude plant extracts from Colombian biodiversity. Revista de Biologia Tropical, 60(4), 1535–1542.
Ogunlaja, O. O., Moodley, R., Singh, M., Baijnath, H., & Jonnalagadda, S. B. (2018). Cytotoxic activity of the bioactive principles from Ficus burtt-davyi. Journal of Environmental Science and Health. Part. B, Pesticides, Food Contaminants, and Agricultural Wastes, 53(4), 261–275.
Okoth, D. A., Chenia, H. Y., Koorbanally, N. A. (2013). Antibacterial and antioxidant activities of flavonoids from Lannea alata (Engl.) Engl. (Anacardiaceae). Phytochemistry Letters, 6, 476–481.
Parameswari, S. A., Chetty, C. M., & Chandrasekhar, K. B. (2013). Hepatoprotective activity of Ficus religiosa leaves against isoniazid+rifampicin and paracetamol induced hepatotoxicity. Pharmacognosy Research, 5(4), 271–276.
Raji, Y., Oyeyemi, W. A., Shittu, S. T., & Bolarinwa, A. F. (2011). Gastro-protective effect of methanol extract of Ficus asperifolia bark on indomethacin-induced gastric ulcer in rats. Nigerian Journal of Physiological Sciences: Official Publication of the Physiological Society Of Nigeria, 26(1), 43–48.
Riaz, M. B., Khan, A. U., & Qazi, N. G. (2019). Pharmacological and computational evaluation of fig for therapeutic potential in hyperactive gastrointestinal disorders. BMC Complementary and Alternative Medicine, 19(1), 348.
Shi, Y., Mon, A. M., Fu, Y., Zhang, Y., Wang, C., Yang, X., & Wang, Y. (2018). The genus Ficus (Moraceae) used in diet: Its plant diversity, distribution, traditional uses and ethnopharmacological importance. Journal of Ethnopharmacology, 226, 185–196.
Tafroji, W., Margyaningsih, N. I., Khoeri, M. M., Paramaiswari, W. T., Winarti, Y., Salsabila, K., Putri, H. F. M., Siregar, N. C., Soebandrio, A., & Safari, D. (2022). Antibacterial activity of medicinal plants in Indonesia on Streptococcus pneumoniae. PloS One, 17(9), e0274174. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0274174.
Tkachenko, G., Buyun, L., Osadovskyy, Z., Truhan, M., Sosnowski, E., Prokopiv, A., & Goncharenko, V. (2016). In vitro screening of antimicrobial activity of ethanolic extract obtained from Ficus lyrata Warb. (Moraceae) leaves. Agroecological Journal, 2, 155-160.
Tkachenko, H., Buyun, L., Kasiyan, O., Honcharenko, V., Prokopiv, A., & Osadowski, Z. (2018, October 3–5). The in vitro antibacterial activity of ethanolic extract obtained from Ficus sur Forssk. leaves (Moraceae). [Proceedings of International Scientific and Practical Conference]: Fundamental and practical issues of immunology and infectology, Vol. 2, Ufa.
Tkachenko, H., Buyun, L., Osadowski, Z., Honcharenko, V., & Prokopiv, A. (2017). The antimicrobial efficacy of ethanolic extract obtained from Ficus benghalensis L. (Moraceae) leaves. Agrobiodiversity for improving nutrition, health and life quality, 1, 438-445.
Usman, H., Abdulrahman, F., & Usman, A. (2009). Qualitative phytochemical screening and in vitro antimicrobial effects of methanol stem bark extract of Ficus thonningii (Moraceae). African Journal of Traditional, Complementary, and Alternative Medicines: AJTCAM, 6(3), 289–295.
Wei, S., Wu, W., & Ji, Z. (2012). New antifungal pyranoisoflavone from Ficus tikoua Bur. International Journal of Molecular Sciences, 13(6), 7375–7382.
Ye, X. S., Tian, W. J., Zhou, M., Zeng, D. Q., Lin, T., Wang, G. H., Yao, X. S., & Chen, H. F. (2021). Prenylated flavonoids from Ficus hirta induces HeLa cells apoptosis via MAPK and AKT signaling pathways. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters, 38, 127859.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Biota. Human. Technology
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
