СИНТЕЗ ТА ДОКЛІНІЧНЕ ВИВЧЕННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ ПОХІДНИХ [1,2,4]ТРИАЗОЛО[1,5-а]ПІРИДИНУ

Автор(и)

  • Олександр Смольський Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0002-7942-3414
  • Олександр Макей Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка
  • Віктор Янченко Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0002-6727-4124
  • Вячеслав Полетай Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0002-0231-2740

DOI:

https://doi.org/10.58407/bht.2.22.10

Ключові слова:

похідні[1,2,4]триазоло[1,5-а]піридину, синтез, антиоксидантна активність

Анотація

Мета роботи. Синтез та вивчення антиоксидантних властивостей похідних [1,2,4]триазоло[1,5-а]піридину та їх потенційної токсичності за допомогою методів доклінічної діагностики.

Методологія. Похідні [1,2,4]триазоло[1,5-а]піридину синтезовані на основі 2-амінопіридинів  та етил ізотіаціанатокарбонату, з наступною циклізацією проміжних аддуктів. Отримані 2-аміно[1,2,4]триазоло[1,5-а]піридини вводили в реакцію з ізоамілнітритом в присутності CuHal2, що привело до синтезу  похідних 2-галогено[1,2,4]триазоло[1,5-а]піридину. Токсичність отриманих сполук вивчали за ступенем гемолізу еритроцитів у гіпотонічному розчині NaCl. Інтенсивність перебігу вільно-радикального окиснення ліпідів оцінювали спектрофотометрично за утворенням ТБК-активних продуктів. Антиоксидантну активність речовин визначали шляхом інгібування окиснення адреналіну в умовах штучного оксидативного стресу in vitro.

Наукова новизна. Вперше досліджено антиоксидантну активність описаних в роботі похідних [1,2,4]триазоло[1,5-а]піридину та вивчено їх токсичність за ступенем гемолізу еритроцитів у гіпотонічному розчині NaCl.

Висновки. На моделі in vitro вивчення цитотоксичності показало, що найбільший вплив на стійкість еритроцитарних мембран чинять сполуки 5a та 5b, які містять в якості замісника атоми брому в 2, 5 та 7 положеннях піридинотриазольної гетеросистеми.

Дослідження антиоксидантної активності показало, що найвищі значення антиоксидантної активності характерні для сполук ряду 4a-d, а саме сполук 4b та 4c, для яких характерним є наявність аміногрупи в 2 положенні та присутність в якості замісника атома Брому у 1-му та 5-му положенні піридинового фрагменту гетеросистеми.

Динаміка антиоксидантної активності на моделі інгібування окиснення адреналіну підтверджує думку про найменшу токсичність та найвищу здатність до інгібування утворення активних форм кисню сполук 4b та 4c (40,16 та 38,82% відносно іонолу).

Отже, з використанням методів доклінічної діагностики нами доведено наявність фізико-хімічної активності в ряду досліджених сполук. В якості потенційних антиоксидантів в майбутньому слід розглядати похідні 2-аміно-[1,2,4]триазоло[1,5а]піридину з атомом Брому в якості замісника у піридиновому фрагменті молекули, а досліджувану конденсовану систему можна вважати перспективним гетероциклічним каркасом для створення потенційних антиоксидантних агентів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Опубліковано

29.12.2022

Номер

Розділ

ХІМІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ