ОПИТУВАННЯ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ РІЗНОГО ВІКУ ЩОДО ПСОРІАЗУ
DOI:
https://doi.org/10.58407/bht.1.24.12Ключові слова:
псоріаз, опитування, респонденти, жінки, чоловікиАнотація
Мета: Метою дослідження було оцінити знання жінок і чоловіків різного віку щодо псоріазу, його симптомів та факторів, що провокують симптоми псоріазу.
Методологія. Всього в дослідженні взяли участь 100 респондентів. Перевірявся рівень знань про псоріаз, його симптоми та фактори, що провокують симптоми псоріазу. Серед респондентів було 28 чоловіків (28%) та 72 жінок (72%) віком від 17 до 65 років. В дослідженні використано анонімне анкетування. Дослідження передбачало самостійні відповіді на запитання без участі дослідника. Опитування складалося з 10 різних питань. Вони включали як особисті дані, так і запитання про суб’єктивний досвід респондентів.
Наукова новизна. Аналіз результатів нашого дослідження показав, що на запитання, чи чули респонденти коли-небудь про це захворювання, аж 91 респондент відповіли ствердно. Серед жінок і чоловіків у всіх вікових групах відсоток респондентів, які чули про псоріаз, становив приблизно 90%. Респонденти віком до 30 років знали правильну відповідь на питання про те, у якому віці з'являються перші симптоми цієї хвороби (70-80%). Питання про заразність цього захворювання також дало задовільні результати: більшість опитуваних груп (до 89,5%) відповіли, що псоріаз не є заразним. На запитання «Яким захворюванням є псоріаз?», у якому було запитано про етіологію захворювання (хронічна, аутоімунна, генетична), виявлено, що, крім респондентів віком від 31 до 40 років, які дали лише правильні відповіді, тільки 26,1–57,9% респондентів обрали правильну відповідь. На жаль, знання про симптоми псоріазу дуже низькі, тобто серед усіх респондентів лише 27,5% відзначили правильні симптоми псоріазу. Більшість респондентів (45,1%) обрали симптоми атопічного дерматиту. Відповіді на питання про симптоми псоріазу нігтів також показали дуже низьку поінформованість респондентів, оскільки лише 20,2% з них дали правильні відповіді. Серед факторів, що викликають симптоми даного захворювання, респонденти найчастіше вибирали стрес (30%), інфекції (28,9%) та пошкодження шкіри (18,9%). Чоловіки та жінки всіх вікових груп найчастіше погоджувалися з тим, що псоріаз може бути протипоказанням до косметичних процедур, але залежно від типу процедури; це дає задовільні результати і доводить, що люди з псоріазом, на думку респондентів, також можуть користуватися послугами косметичних салонів, незважаючи на зміни шкіри. Запитання про періоди ремісії також засвідчило, що респонденти мають задовільні знання з цього предмету, тому що правильну відповідь – що при цьому захворюванні є періоди ремісії – дала найбільша кількість респондентів у кожній групі респондентів (від 50 до 100%).
Висновки. Результати нашого дослідження показали, що більшість респондентів (91%) чули про псоріаз і знають вік, у якому з’являються перші симптоми, мають уявлення про відсутність заразності псоріазу, провокуючі фактори, періоди ремісії, можливість використання косметологічних процедур у хворих. Однак дослідження також показало значний брак знань, особливо щодо симптомів псоріазу та псоріазу нігтів, а також етіології захворювання.
Завантаження
Посилання
Amanat, M., Salehi, M., & Rezaei, N. (2018). Neurological and psychiatric disorders in psoriasis. Reviews in the neurosciences, 29(7), 805–813. https://doi.org/10.1515/revneuro-2017-0108
Armstrong, A. W., & Read, C. (2020). Pathophysiology, clinical presentation, and treatment of psoriasis: a review. JAMA, 323(19), 1945–1960. https://doi.org/10.1001/jama.2020.4006
Armstrong, A., Jarvis, S., Boehncke, W. H., Rajagopalan, M., Fernández-Peñas, P., Romiti, R., Bewley, A., Vaid, B., Huneault, L., Fox, T., Sodha, M., & Warren, R. B. (2018). Patient perceptions of clear/almost clear skin in moderate-to-severe plaque psoriasis: results of the clear about psoriasis worldwide survey. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology: JEADV, 32(12), 2200–2207. https://doi.org/10.1111/jdv.15065
Bangemann, K., Schulz, W., Wohlleben, J., Weyergraf, A., Snitjer, I., Werfel, T., Schmid-Ott, G., & Böhm, D. (2014). Depression and anxiety disorders among psoriasis patients: protective and exacerbating factors. Der Hautarzt; Zeitschrift fur Dermatologie, Venerologie, und verwandte Gebiete, 65(12), 1056–1061. https://doi.org/10.1007/s00105-014-3513-9. (in German).
Böhm, D., Stock Gissendanner, S., Bangemann, K., Snitjer, I., Werfel, T., Weyergraf, A., Schulz, W., Jäger, B., & Schmid-Ott, G. (2013). Perceived relationships between severity of psoriasis symptoms, gender, stigmatization and quality of life. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology: JEADV, 27(2), 220–226. https://doi.org/10.1111/j.1468-3083.2012.04451.x
Budu-Aggrey, A., Brumpton, B., Tyrrell, J., Watkins, S., Modalsli, E. H., Celis-Morales, C., Ferguson, L. D., Vie, G.Å., Palmer, T., Fritsche, L. G., Løset, M., Nielsen, J. B., Zhou, W., Tsoi, L. C., Wood, A. R., Jones, S.E., Beaumont, R., Saunes, M., Romundstad, P. R., Siebert, S., … Paternoster, L. (2019). Evidence of a causal relationship between body mass index and psoriasis: A mendelian randomization study. PLoS medicine, 16(1), e1002739. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002739
Chen, M., Jiang, Q., & Zhang, L. (2021). The prevalence of bipolar disorder in autoimmune disease: a systematic review and meta-analysis. Annals of palliative medicine, 10(1), 350–361. https://doi.org/ 10.21037/apm-20-2293
Chodorowska, G., Bryczek, M., Dąbrowska-Członka, M., & Bartosińska, J. (2006). To what extent are psoriasis patients interested in their disease? – preliminary examination. Advances in Dermatology and Allergology, XXIII(4), 186-191. (in Polish)
Coles, R. B., & Ryan, T. J. (1975). The psoriasis sufferer in the community. The British journal of dermatology, 93(1), 111–113. https://doi.org/10.1111/j.1365-2133.1975.tb06486.x
Dand, N., Mahil, S. K., Capon, F., Smith, C. H., Simpson, M. A., & Barker, J. N. (2020). Psoriasis and Genetics. Acta dermato-venereologica, 100(3), adv00030. https://doi.org/10.2340/00015555-3384
De Jager, M. E. A., De Jong, E. M. G. J., Evers, A. W. M., Van De Kerkhof, P. C. M., & Seyger, M. M. B. (2011). The burden of childhood psoriasis. Pediatric dermatology, 28(6), 736–737. https://doi.org/10.1111/ j.1525-1470.2011.01489.x
Dimitrov, D., & Szepietowski, J. C. (2017a). Stigmatization in dermatology with a special focus on psoriatic patients. Postepy higieny i medycyny doswiadczalnej (Online), 71(0), 1115–1122. https://doi.org/10.5604/01.3001.0010.6879
Dimitrov, D., & Szepietowski, J. C. (2017b). Instruments to assess stigmatization in dermatology. Postepy higieny i medycyny doswiadczalnej (Online), 71(0), 901–905. https://doi.org/10.5604/ 01.3001.0010.5607
Dimitrov, D., Matusiak, Ł., Evers, A., Jafferany, M., & Szepietowski, J. (2019). Arabic language skin-related stigmatization instruments: Translation and validation process. Advances in clinical and experimental medicine: official organ Wroclaw Medical University, 28(6), 825–832. https://doi.org/ 10.17219/acem/102617
Fortune, D. G., Richards, H. L., Kirby, B., McElhone, K., Markham, T., Rogers, S., Main, C. J., & Griffiths, C. E. (2003). Psychological distress impairs clearance of psoriasis in patients treated with photochemotherapy. Archives of dermatology, 139(6), 752–756. https://doi.org/10.1001/archderm. 139.6.752
Ginsburg, I. H., & Link, B. G. (1989). Feelings of stigmatization in patients with psoriasis. Journal of the American Academy of Dermatology, 20(1), 53–63. https://doi.org/10.1016/s0190-9622(89)70007-4
Gupta, M. A., & Gupta, A. K. (1995). Age and gender differences in the impact of psoriasis on quality of life. International journal of dermatology, 34(10), 700–703. https://doi.org/10.1111/j.1365-4362. 1995.tb04656.x
Haassengier, V., Zborowska, A., & Rozensztrauch, A. (2015). Analysis of the level of knowledge of the Polish society about autoimmune diseases on the example of psoriasis vulgaris - preliminary report. In I. Uchmanowicz, J. Rosińczuk, & B. Jankowskiej-Polańskiej (Eds.), Scientific research in nursing and midwifery, (pp 1-10). T. 2. Wydawnictwo Continuo. (in Polish)
Hawro, M., Maurer, M., Weller, K., Maleszka, R., Zalewska-Janowska, A., Kaszuba, A., Gerlicz-Kowalczuk, Z., & Hawro, T. (2017). Lesions on the back of hands and female gender predispose to stigmatization in patients with psoriasis. Journal of the American Academy of Dermatology, 76(4), 648–654.e2. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2016.10.040
Hayes, J., & Koo, J. (2010). Psoriasis: depression, anxiety, smoking, and drinking habits. Dermatologic therapy, 23(2), 174–180. https://doi.org/10.1111/j.1529-8019.2010.01312.x
Hrehorów, E., Salomon, J., Matusiak, L., Reich, A., & Szepietowski, J.C. (2012). Patients with psoriasis feel stigmatized. Acta dermato-venereologica, 92(1), 67–72. https://doi.org/10.2340/00015555-1193
Innamorati, M., Quinto, R.M., Lester, D., Iani, L., Graceffa, D., & Bonifati, C. (2018). Cognitive impairment in patients with psoriasis: A matched case-control study. Journal of psychosomatic research, 105, 99–105. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2017.12.011
Jabłońska, S., & Chorzelski, T. (2001). Skin diseases. Wydawnictwo PZWL. (in Polish)
Jankowiak, B., Kowalewska, B., Fiodaravich Khvorik, D., Krajewska-Kułak, E., & Niczyporuk, W. (2016). The level of stigmatization and depression of patients with psoriasis. Iranian journal of public health, 45(5), 690–692.
Jankowiak, B., Kowalewska, B., Krajewska-Kułak, E., & Khvorik, D.F. (2020). Stigmatization and quality of life in patients with psoriasis. Dermatology and therapy, 10(2), 285–296. https://doi.org/ 10.1007/s13555-020-00363-1
Jankowiak, B., Kowalewska, B., Krajewska-Kułak, E., Kowalczuk, K., & Khvorik, D.F. (2021). The sense of stigmatization in patients with plaque psoriasis. Dermatology (Basel, Switzerland), 237(4), 611–617. https://doi.org/10.1159/000510654
Kaszuba, A., Szepietowski, J., & Adamski, Z. (2016). Dermatologia geriatryczna. Wydawnictwo Czelej.
Kowalewska, B., Cybulski, M., Jankowiak, B., & Krajewska-Kułak, E. (2020). Acceptance of illness, satisfaction with life, sense of stigmatization, and quality of life among people with psoriasis: a cross-sectional study. Dermatology and therapy, 10(3), 413–430. https://doi.org/10.1007/s13555-020-00368-w
Lanna, C., Galluzzi, C., Zangrilli, A., Bavetta, M., Bianchi, L., & Campione, E. (2022). Psoriasis in difficult to treat areas: treatment role in improving health-related quality of life and perception of the disease stigma. The Journal of dermatological treatment, 33(1), 531–534. https://doi.org/10.1080/ 09546634.2020.1770175
Łakuta, P., Marcinkiewicz, K., Bergler-Czop, B., Brzezińska-Wcisło, L., & Słomian, A. (2018). Associations between site of skin lesions and depression, social anxiety, body-related emotions and feelings of stigmatization in psoriasis patients. Postepy dermatologii i alergologii, 35(1), 60–66. https://doi.org/10.5114/pdia.2016.62287
Masson, W., Lobo, M., & Molinero, G. (2020). Psoriasis and cardiovascular risk: a comprehensive review. Advances in therapy, 37(5), 2017–2033. https://doi.org/10.1007/s12325-020-01346-6
Neneman, A., & Adamski, Z. (2009). Aspekty kliniczne i epidemiologiczne zaburzeń ogólno-ustrojowych u chorych na łuszczycę. Forum Medycyny Rodzinnej, 3(6), 449.
Parisi, R., Iskandar, I. Y. K., Kontopantelis, E., Augustin, M., Griffiths, C. E. M., Ashcroft, D. M., & Global Psoriasis Atlas (2020). National, regional, and worldwide epidemiology of psoriasis: systematic analysis and modelling study. BMJ (Clinical research ed.), 369, m1590. https://doi.org/10.1136/ bmj.m1590
Pearl, R. L., Wan, M. T., Takeshita, J., & Gelfand, J. M. (2019). Stigmatizing attitudes toward persons with psoriasis among laypersons and medical students. Journal of the American Academy of Dermatology, 80(6), 1556–1563. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2018.08.014
Perrott, S. B., Murray, A. H., Lowe, J., & Mathieson, C. M. (2000). The psychosocial impact of psoriasis: physical severity, quality of life, and stigmatization. Physiology & behavior, 70(5), 567–571. https://doi.org/10.1016/s0031-9384(00)00290-0.
Raharja, A., Mahil, S. K., & Barker, J. N. (2021). Psoriasis: a brief overview. Clinical medicine (London, England), 21(3), 170–173. https://doi.org/10.7861/clinmed.2021-0257
Rigon, R. B., de Freitas, A. C. P., Bicas, J. L., Cogo-Müller, K., Kurebayashi, A. K., Magalhães, R. F., & Leonardi, G. R. (2021). Skin microbiota as a therapeutic target for psoriasis treatment: Trends and perspectives. Journal of cosmetic dermatology, 20(4), 1066–1072. https://doi.org/10.1111/jocd. 13752
Romańska-Gocka, K. (2009). Farmakoterapia łuszczycy. Farmacja Polska, 65(9), 647-654.
Rubino, I. A., Sonnino, A., Pezzarossa, B., Ciani, N., & Bassi, R. (1995). Personality disorders and psychiatric symptoms in psoriasis. Psychological reports, 77(2), 547–553. https://doi.org/10.2466/ pr0.1995.77.2.547
Rycroft, R. J. G., Robertson, S. J., & Wakelin, S. H. (2014). Dermatologia. Wydawnictwo PZWL. (in Polish)
Schön, M. P., & Erpenbeck, L. (2018). The Interleukin-23/Interleukin-17 axis links adaptive and innate immunity in psoriasis. Frontiers in immunology, 9, 1323. https://doi.org/10.3389/fimmu. 2018.01323.
Sommer, R., Mrowietz, U., Radtke, M. A., Schäfer, I., von Kiedrowski, R., Strömer, K., Enk, A., Maul, J.T., Reich, K., Zander, N., & Augustin, M. (2018). What is psoriasis? – Perception and assessment of psoriasis among the German population. Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft = Journal of the German Society of Dermatology: JDDG, 16(6), 703–710. https://doi.org/10.1111/ ddg.13539
Sommer, R., Topp, J., Mrowietz, U., Zander, N., & Augustin, M. (2020). Perception and determinants of stigmatization of people with psoriasis in the German population. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology: JEADV, 34(12), 2846–2855. https://doi.org/10.1111/jdv.16436
Susskind, W., & McGuire, R. J. (1959). The emotional factor in psoriasis. Scottish medical journal, 4, 503–507. https://doi.org/10.1177/003693305900401007
van Beugen, S., van Middendorp, H., Ferwerda, M., Smit, J.V., Zeeuwen-Franssen, M.E., Kroft, E.B., de Jong, E.M., Donders, A.R., van de Kerkhof, P.C., & Evers, A.W. (2017). Predictors of perceived stigmatization in patients with psoriasis. The British journal of dermatology, 176(3), 687–694. https://doi.org/10.1111/bjd.14875
Vardy, D., Besser, A., Amir, M., Gesthalter, B., Biton, A., & Buskila, D. (2002). Experiences of stigmatization play a role in mediating the impact of disease severity on quality of life in psoriasis patients. The British journal of dermatology, 147(4), 736–742. https://doi.org/10.1046/j.1365-2133.2002.04899.x
Veale, D. J., & Fearon, U. (2018). The pathogenesis of psoriatic arthritis. Lancet (London, England), 391(10136), 2273–2284. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)30830-4.
Wolska, H. (2009). Psoriasis. Wydawnictwo PZWL. (in Polish)
Zhang, H., Yang, Z., Tang, K., Sun, Q., & Jin, H. (2021). Stigmatization in patients with psoriasis: A Mini Review. Frontiers in immunology, 12, 715839. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.715839
Zięciak, T., Rzepa, T., Król, J., & Żaba, R. (2017). Stigmatization feelings and depression symptoms in psoriasis patients. Poczucie stygmatyzacji a objawy depresyjne u osób chorych na łuszczycę. Psychiatria polska, 51(6), 1153–1163. https://doi.org/10.12740/PP/68848
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталія Яжджевська, Галина Ткаченко, Наталія Кургалюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
