ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ, ПАЛІННЯ ТА НАЯВНОСТІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА ТА ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ У СІМЕЙНОМУ АНАМНЕЗІ НА РІВЕНЬ МАРКЕРІВ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У КРОВІ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ, ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.58407/bht.3.23.8Ключові слова:
інфаркт міокарда, цукровий діабет 2 типу, перекисне окиснення ліпідів, ТБК-активні продукти (TBARS), жінки, чоловіки, фізичні навантаження, курінняАнотація
Окиснювальний стрес пов'язаний з багатьма хронічними захворюваннями, особливо діабетом і хворобами серця. Багато досліджень зосереджено на оцінці різних зв’язків між окиснювальним стресом, цукровим діабетом і серцево-судинними захворюваннями окремо, але є кілька досліджень, які розглядають обидва захворювання одночасно. Вплив способу життя на окиснювальний стрес у людей із серцево-судинними захворюваннями, пов’язаними з діабетом, також залишається нез’ясованим.
Мета досліджень: Зважаючи на актуальність питання, метою нашого дослідження було оцінити взаємозв’язок рівня маркерів окиснювального стресу у осіб з множинними інфарктами міокарда та цукровим діабетом 2 типу залежно від фізичної активності, паління та наявності інфаркту міокарда і цукрового діабету в сімейному анамнезі.
Методологія. Критеріями включення в дослідження були: 1) особи з цукровим діабетом 2 типу тривалістю не менше 10 років, 2) особи з цукровим діабетом 2 типу, які перенесли щонайменше два інфаркти міокарда, 3) здорові особи (контрольна група різної статі) віком 35-71 р. В отриманій крові оцінювали рівень перекисного окиснення ліпідів (концентрація речовин, що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою).
Наукова новизна. Оцінюючи зміни рівня маркерів окиснювального стресу, тобто перекисного окиснення ліпідів (TBARS), в крові осіб різної статі та віку з інфарктами, цукровим діабетом 2 типу, а також цукровим діабетом 2 типу та інфарктами та залежно від способу життя, ми спостерігали значне підвищення рівня TBARS як у осіб з діабетом 2 типу, інфарктами міокарда, так і з поєднанням діабету 2 типу та перенесеними інфарктами міокарда. Наше дослідження показало, що рівень перекисного окиснення ліпідів підвищується незалежно від рівня фізичної активності, як в осіб з інфарктами міокарда, цукровим діабетом 2 типу, так і з інфарктами міокарда та цукровим діабетом 2 типу.
Висновки. Рівень перекисного окиснення ліпідів був підвищений у осіб з інфарктами міокарда, цукровим діабетом 2 типу, а також інфарктами міокарда і цукровим діабетом 2 типу, незалежно від того, курили ці особи сигарети чи ні. Наявність інфарктів міокарда в родинному анамнезі може бути фактором, що впливає на рівень перекисного окиснення ліпідів у осіб з цукровим діабетом, а також осіб з інфарктом міокарда та діабетом 2 типу. Наявність цукрового діабету в родині може бути додатковим фактором у генерації окиснювального стресу при діабеті 2 типу.
Завантаження
Посилання
Al-Rawi N. H. (2011). Oxidative stress, antioxidant status and lipid profile in the saliva of type 2 diabetics. Diabetes & vascular disease research, 8(1), 22–28. https://doi.org/10.1177/1479164110390243
Al-Salameh, A., Chanson, P., Bucher, S., Ringa, V., & Becquemont, L. (2019). Cardiovascular Disease in Type 2 Diabetes: A Review of Sex-Related Differences in Predisposition and Prevention. Mayo Clinic proceedings, 94(2), 287–308. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2018.08.007
Aouacheri, O., Saka, S., Krim, M., Messaadia, A., & Maidi, I. (2015). The investigation of the oxidative stress-related parameters in type 2 diabetes mellitus. Canadian journal of diabetes, 39(1), 44–49. https://doi.org/10.1016/j.jcjd.2014.03.002
Bagatini, M. D., Martins, C. C., Battisti, V., Gasparetto, D., da Rosa, C. S., Spanevello, R. M., Ahmed, M., Schmatz, R., Schetinger, M. R., & Morsch, V. M. (2011). Oxidative stress versus antioxidant defenses in patients with acute myocardial infarction. Heart and vessels, 26(1), 55–63. https://doi.org/10.1007/s00380-010-0029-9
Braunwald, E. (2008). Biomarkers in heart failure. The New England journal of medicine, 358(20), 2148–2159. https://doi.org/10.1056/NEJMra0800239
Chaudhary, R., Likidlilid, A., Peerapatdit, T., Tresukosol, D., Srisuma, S., Ratanamaneechat, S., & Sriratanasathavorn, C. (2012). Apolipoprotein E gene polymorphism: effects on plasma lipids and risk of type 2 diabetes and coronary artery disease. Cardiovascular diabetology, 11, 36. https://doi.org/10.1186/1475-2840-11-36
Cheng, S., Rhee, E. P., Larson, M. G., Lewis, G. D., McCabe, E. L., Shen, D., Palma, M. J., Roberts, L. D., Dejam, A., Souza, A. L., Deik, A. A., Magnusson, M., Fox, C. S., O'Donnell, C. J., Vasan, R. S., Melander, O., Clish, C. B., Gerszten, R. E., & Wang, T. J. (2012). Metabolite profiling identifies pathways associated with metabolic risk in humans. Circulation, 125(18), 2222–2231. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.111.067827
Colledge N.R., Walker, B.R., Ralston, S., Davidson, S., Penman, I. (ed.). (2010). Davidson's Principles and Practice of Medicine. Edinburgh: Churchill Livingstone/Elsevier., 18: 1153-1216
Dalle-Donne, I., Rossi, R., Colombo, R., Giustarini, D., & Milzani, A. (2006). Biomarkers of oxidative damage in human disease. Clinical chemistry, 52(4), 601–623. https://doi.org/10.1373/clinchem.2005.061408
De Berardinis, R. J., & Cheng, T. (2010). Q's next: the diverse functions of glutamine in metabolism, cell biology and cancer. Oncogene, 29(3), 313–324. https://doi.org/10.1038/onc.2009.358
De Rosa, S., Arcidiacono, B., Chiefari, E., Brunetti, A., Indolfi, C., & Foti, D. P. (2018). Type 2 Diabetes Mellitus and Cardiovascular Disease: Genetic and Epigenetic Links. Frontiers in endocrinology, 9, 2. https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00002
de Souza Bastos, A., Graves, D. T., de Melo Loureiro, A. P., Júnior, C. R., Corbi, S. C. T., Frizzera, F., Scarel-Caminaga, R. M., Câmara, N. O., Andriankaja, O. M., Hiyane, M. I., & Orrico, S. R. P. (2016). Diabetes and increased lipid peroxidation are associated with systemic inflammation even in well-controlled patients. Journal of diabetes and its complications, 30(8), 1593–1599. https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2016.07.011
El-Lebedy, D., Raslan, H. M., & Mohammed, A. M. (2016). Apolipoprotein E gene polymorphism and risk of type 2 diabetes and cardiovascular disease. Cardiovascular diabetology, 15, 12. https://doi.org/10.1186/s12933-016-0329-1
Everett, B. M., Brooks, M. M., Vlachos, H. E., Chaitman, B. R., Frye, R. L., Bhatt, D. L., & BARI 2D Study Group (2015). Troponin and Cardiac Events in Stable Ischemic Heart Disease and Diabetes. The New England journal of medicine, 373(7), 610–620. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1415921
Fiorentino, T.V., Prioletta, A., Zuo, P., & Folli, F. (2013). Hyperglycemia-induced oxidative stress and its role in diabetes mellitus related cardiovascular diseases. Current pharmaceutical design, 19(32), 5695–5703. https://doi.org/10.2174/1381612811319320005
Frostegård, J. (2013). Immunity, atherosclerosis and cardiovascular disease. BMC medicine, 11, 117. https://doi.org/10.1186/1741-7015-11-117
Giacco, F., & Brownlee, M. (2010). Oxidative stress and diabetic complications. Circulation research, 107(9), 1058–1070. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.110.223545
Goodarzi, M. T., Varmaziar, L., Navidi, A. A., & Parivar, K. (2008). Study of oxidative stress in type 2 diabetic patients and its relationship with glycated hemoglobin. Saudi medical journal, 29(4), 503–506.
Henning R. J. (2018). Type-2 diabetes mellitus and cardiovascular disease. Future cardiology, 14(6), 491–509. https://doi.org/10.2217/fca-2018-0045
Jaxa-Chamiec, T., Bednarz, B., Herbaczynska-Cedro, K., Maciejewski, P., Ceremuzynski, L., & MIVIT Trial Group (2009). Effects of vitamins C and E on the outcome after acute myocardial infarction in diabetics: a retrospective, hypothesis-generating analysis from the MIVIT study. Cardiology, 112(3), 219–223. https://doi.org/10.1159/000151239
Johansson, I., Dahlström, U., Edner, M., Näsman, P., Rydén, L., & Norhammar, A. (2015). Risk factors, treatment and prognosis in men and women with heart failure with and without diabetes. Heart (British Cardiac Society), 101(14), 1139–1148. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2014-307131
Kalogeris, T., Bao, Y., & Korthuis, R. J. (2014). Mitochondrial reactive oxygen species: a double edged sword in ischemia/reperfusion vs preconditioning. Redox biology, 2, 702–714. https://doi.org/10.1016/j.redox.2014.05.006
Kamyshnikov, V. S. (2004). Reference book on clinic and biochemical researches and laboratory diagnostics. MEDpress-inform. (in Russian)
Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике. Москва: МЕДпресс-информ, 2004. 920 с.
Kander, M. C., Cui, Y., & Liu, Z. (2017). Gender difference in oxidative stress: a new look at the mechanisms for cardiovascular diseases. Journal of cellular and molecular medicine, 21(5), 1024–1032. https://doi.org/10.1111/jcmm.13038
Kashinakunti, S. V., Kollur, P., Kallaganada, G. S., Rangappa, M., & Ingin, J. B. (2011). Comparative study of serum MDA and vitamin C levels in non-smokers, chronic smokers and chronic smokers with acute myocardial infarction in men. Journal of research in medical sciences: the official journal of Isfahan University of Medical Sciences, 16(8), 993–998.
Khaki-Khatibi, F., Yaghoubi, A.R., & Rahbani, N.M. (2012). Study of antioxidant enzymes, lipid peroxidation, lipid profile and immunologic factor in coronary artery disease in East Azarbijan. International Journal of Medicine and Biomedical Research, 1(2), 147–152.
Khullar, M., Al-Shudiefat, A. A., Ludke, A., Binepal, G., & Singal, P. K. (2010). Oxidative stress: a key contributor to diabetic cardiomyopathy. Canadian journal of physiology and pharmacology, 88(3), 233–240. https://doi.org/10.1139/Y10-016
Kitano, D., Takayama, T., Nagashima, K., Akabane, M., Okubo, K., Hiro, T., & Hirayama, A. (2016). A comparative study of time-specific oxidative stress after acute myocardial infarction in patients with and without diabetes mellitus. BMC cardiovascular disorders, 16, 102. https://doi.org/10.1186/s12872-016-0259-6
Knapp, M., Tu, X., & Wu, R. (2019). Vascular endothelial dysfunction, a major mediator in diabetic cardiomyopathy. Acta pharmacologica Sinica, 40(1), 1–8. https://doi.org/10.1038/s41401-018-0042-6
Kumawat, M., Sharma, T. K., Singh, I., Singh, N., Singh, S. K., Ghalaut, V. S., Shankar, V., & Vardey, S. K. (2012). Decrease in antioxidant status of plasma and erythrocytes from geriatric population. Disease markers, 33(6), 303–308. https://doi.org/10.3233/DMA-2012-00938
Kurian, G. A., Rajagopal, R., Vedantham, S., & Rajesh, M. (2016). The Role of Oxidative Stress in Myocardial Ischemia and Reperfusion Injury and Remodeling: Revisited. Oxidative medicine and cellular longevity, 2016, 1656450. https://doi.org/10.1155/2016/1656450
Lane, J. S., Magno, C. P., Lane, K. T., Chan, T., Hoyt, D. B., & Greenfield, S. (2008). Nutrition impacts the prevalence of peripheral arterial disease in the United States. Journal of vascular surgery, 48(4), 897–904. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2008.05.014
Li, C., Miao, X., Li, F., Wang, S., Liu, Q., Wang, Y., & Sun, J. (2017). Oxidative Stress-Related Mechanisms and Antioxidant Therapy in Diabetic Retinopathy. Oxidative medicine and cellular longevity, 2017, 9702820. https://doi.org/10.1155/2017/9702820
Lomivorotov, V. V., Efremov, S. M., Shmirev, V. A., Ponomarev, D. N., Lomivorotov, V. N., & Karaskov, A. M. (2011). Glutamine is cardioprotective in patients with ischemic heart disease following cardiopulmonary bypass. The heart surgery forum, 14(6), E384–E388. https://doi.org/10.1532/HSF98.20111074
Lu, S.C. (2013). Glutathione synthesis. Biochimica et biophysica acta, 1830(5), 3143–3153. https://doi.org/10.1016/j.bbagen.2012.09.008
Ma R. C. (2016). Genetics of cardiovascular and renal complications in diabetes. Journal of diabetes investigation, 7(2), 139–154. https://doi.org/10.1111/jdi.12391
Maas, A. H., & Appelman, Y. E. (2010). Gender differences in coronary heart disease. Netherlands heart journal : monthly journal of the Netherlands Society of Cardiology and the Netherlands Heart Foundation, 18(12), 598–602. https://doi.org/10.1007/s12471-010-0841-y
Madonna, R., Balistreri, C. R., De Rosa, S., Muscoli, S., Selvaggio, S., Selvaggio, G., Ferdinandy, P., & De Caterina, R. (2019). Impact of Sex Differences and Diabetes on Coronary Atherosclerosis and Ischemic Heart Disease. Journal of clinical medicine, 8(1), 98. https://doi.org/10.3390/jcm8010098
Messner, B., & Bernhard, D. (2014). Smoking and cardiovascular disease: mechanisms of endothelial dysfunction and early atherogenesis. Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology, 34(3), 509–515. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.113.300156
Metta, S., Basalingappa, D. R., Uppala, S., & Mitta, G. (2015). Erythrocyte Antioxidant Defenses Against Cigarette Smoking in Ischemic Heart Disease. Journal of clinical and diagnostic research: JCDR, 9(6), BC08–BC11. https://doi.org/10.7860/JCDR/2015/12237.6128
Mushtaq, S., Ali, T., Altaf, F., Abdullah, M., & Murtaza, I. (2015). Stress-responsive factor regulation in patients suffering from type 2 diabetes and myocardial infarction. Turkish journal of medical sciences, 45(1), 148–152. https://doi.org/10.3906/sag-1308-25
Nair, A., & Nair, B. J. (2017). Comparative analysis of the oxidative stress and antioxidant status in type II diabetics and nondiabetics: A biochemical study. Journal of oral and maxillofacial pathology: JOMFP, 21(3), 394–401. https://doi.org/10.4103/jomfp.JOMFP_56_16
Naskręt, D., Araszkiewicz, A., & Wierusz-Wysocka, B. (2013). Choroba niedokrwienna u pacjenta z cukrzycą [Ischemic disease in a patient with diabetes]. Forum Medycyny Rodzinnej, 7(3), 109–114.
Newsholme, P., & Krause, M. (2012). Nutritional regulation of insulin secretion: implications for diabetes. The Clinical biochemist. Reviews, 33(2), 35–47.
Obońska, K., Grąbczewska, Z., Fisz, J., Kubica, J. (2011). Cukrzyca i dysfunkcja śródbłonka – krótkie spojrzenie na złożony problem [Diabetes and endothelial dysfunction – a brief look at a complex problem]. Folia Cardiologica Excerpta, 2, 109–116.
Pfister, R., Barnes, D., Luben, R. N., Khaw, K. T., Wareham, N. J., & Langenberg, C. (2011). Individual and cumulative effect of type 2 diabetes genetic susceptibility variants on risk of coronary heart disease. Diabetologia, 54(9), 2283–2287. https://doi.org/10.1007/s00125-011-2206-5
Qi, L., Qi, Q., Prudente, S., Mendonca, C., Andreozzi, F., di Pietro, N., Sturma, M., Novelli, V., Mannino, G. C., Formoso, G., Gervino, E. V., Hauser, T. H., Muehlschlegel, J. D., Niewczas, M. A., Krolewski, A. S., Biolo, G., Pandolfi, A., Rimm, E., Sesti, G., Trischitta, V., … Doria, A. (2013). Association between a genetic variant related to glutamic acid metabolism and coronary heart disease in individuals with type 2 diabetes. JAMA, 310(8), 821–828. https://doi.org/10.1001/jama.2013.276305
Santilli, F., Lapenna, D., La Barba, S., & Davì, G. (2015). Oxidative stress-related mechanisms affecting response to aspirin in diabetes mellitus. Free radical biology & medicine, 80, 101–110. https://doi.org/10.1016/j.freeradbiomed.2014.12.010
Sena, C. M., Pereira, A. M., & Seiça, R. (2013). Endothelial dysfunction – a major mediator of diabetic vascular disease. Biochimica et biophysica acta, 1832(12), 2216–2231. https://doi.org/10.1016/j.bbadis.2013.08.006
Shahid, S. U., Shabana, & Humphries, S. (2018). The SNP rs10911021 is associated with oxidative stress in coronary heart disease patients from Pakistan. Lipids in health and disease, 17(1), 6. https://doi.org/10.1186/s12944-017-0654-8
Sufit, A., Weitzel, L. B., Hamiel, C., Queensland, K., Dauber, I., Rooyackers, O., & Wischmeyer, P. E. (2012). Pharmacologically dosed oral glutamine reduces myocardial injury in patients undergoing cardiac surgery: a randomized pilot feasibility trial. JPEN. Journal of parenteral and enteral nutrition, 36(5), 556–561. https://doi.org/10.1177/0148607112448823
Yan, S. F., Ramasamy, R., & Schmidt, A. M. (2010). The RAGE axis: a fundamental mechanism signaling danger to the vulnerable vasculature. Circulation research, 106(5), 842–853. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.109.212217
Yildirim, Z., Yildirim, F., Ucgun, N. I., & Kilic, N. (2009). The evaluation of the oxidative stress parameters in nondiabetic and diabetic senile cataract patients. Biological trace element research, 128(2), 135–143. https://doi.org/10.1007/s12011-008-8258-9
Yin, X., Zheng, Y., Liu, Q., Cai, J., & Cai, L. (2012). Cardiac response to chronic intermittent hypoxia with a transition from adaptation to maladaptation: the role of hydrogen peroxide. Oxidative medicine and cellular longevity, 2012, 569520. https://doi.org/10.1155/2012/569520
Zar, J. H. (1999). Biostatistic Analysis. 4th ed., Prentice Hall Inc.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталія Кургалюк, Кшиштоф Тота, Малгожата Дубік-Тота, Галина Ткаченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
