ЕРИТРОЦИТАРНІ ПОКАЗНИКИ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК З НОРМАЛЬНИМ ТА НИЗЬКИМ РІВНЕМ ЗАЛІЗА У ПЛАЗМІ КРОВІ
DOI:
https://doi.org/10.58407/bht.3.23.7Ключові слова:
концентрація заліза, кількість еритроцитів, гематокрит, гемоглобін, еритроцитарні індексиАнотація
Метою даного дослідження був аналіз змін морфологічних показників крові у жінок і чоловіків зі зниженим і нормальним рівнем заліза. У цьому дослідженні морфологічні показники крові, такі як кількість еритроцитів (RBC), концентрація гемоглобіну (HGB), гематокрит (HCT), середній об’єм еритроцита (MCV), середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (MCH), середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) і відносна ширина розподілу еритроцитів по об'єму (RDW) вивчали в чотирьох групах осіб (жінки з рівнем заліза в нормі в плазмі; жінки з рівнем заліза нижче норми; чоловіки з рівнем заліза в нормі; чоловіки з рівнем заліза нижче норми).
Методологія. Це дослідження проводилося в групі 203 осіб. Група жінок, які брали участь у дослідженні, склала 106 осіб (52,2 %), а група чоловіків – 97 осіб (47,8 %). Після аналізу рівня заліза в плазмі всі пацієнти були розподілені на такі групи: 1) жінки з рівнем заліза в нормі (37-145 мкг/дл, n = 48); 2) жінки з рівнем заліза нижче норми (< 37 мкг/дл; n = 58); 3) чоловіки з рівнем заліза в нормі (59-158 мкг/дл, n = 41); 4) чоловіки з рівнем заліза нижче норми (< 59 мкг/дл, n = 56). У кожній групі визначали кількість еритроцитів і еритроцитарні показники. Залізо в плазмі оцінювали субстратним методом. Вимірювання гематологічних показників визначали на гематологічному аналізаторі ABX Pentra DF120 (Horiba ABX) у свіжій венозній крові з етилендіамінтетраоцтовою кислотою (К3-EDTA).
Наукова новизна. Аналіз еритроцитарних показників крові жінок із дефіцитом заліза порівняно з жінками з рівнем заліза в нормі показав нижчі значення рівня гемоглобіну, гематокриту, MCV, MCH та MCHC у крові. У жінок з дефіцитом заліза відмічено підвищення значень RDW та кількості еритроцитів у крові порівняно з контрольною групою жінок. Так само при порівнянні значень еритроцитарних показників, отриманих у групі чоловіків із дефіцитом заліза, з контрольною групою чоловіків з рівнем заліза в нормі було відмічено знижені значення MCH, MCV та MCHC. Проте кількость еритроцитів, значення RDW, гематокриту та рівня гемоглобіну були підвищені порівняно з контролем. Спостерігалася зворотна динаміка еритроцитарних показників, таких як рівень гемоглобіну і гематокрит, між групою жінок і групою чоловіків із дефіцитом заліза. Порівнюючи отримані значення з показниками норми, відзначено, що знижені значення кількості еритроцитів, рівня гемоглобіну та гематокриту отримані в усіх досліджуваних групах. У групі жінок і чоловіків з нормальним рівнем заліза відзначено підвищення значення MCV порівняно з референтними значеннями. Чоловіки з рівнем заліза в нормі мали підвищені значення MCH. В усіх досліджуваних групах відзначено підвищення рівня RDW порівняно з референтними значеннями.
Висновки. Додатковими показниками в діагностиці залізодефіцитного стану як у чоловіків, так і у жінок можуть бути кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну та деякі еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW). Слід підкреслити, що навіть у пацієнтів без анемії з кількістю еритроцитів, концентрацією гемоглобіну та показниками MCV, MCH і MCHC, які знаходяться вище нижньої межі норми концентрація заліза в плазмі може бути нижчою за референтні значення.
Завантаження
Посилання
Akkermans, M.D., Uijterschout, L., Vloemans, J., Teunisse, P.P., Hudig, F., Bubbers, S., Verbruggen, S., Veldhorst, M., de Leeuw, T.G., van Goudoever, J.B., & Brus, F. (2015). Red Blood Cell Distribution Width and the Platelet Count in Iron-deficient Children Aged 0.5-3 Years. Pediatric hematology and oncology, 32(8), 624–632. https://doi.org/10.3109/08880018.2015.1085935
Andrews N.C. (1999). Disorders of iron metabolism. The New England journal of medicine, 341(26), 1986–1995. https://doi.org/10.1056/NEJM199912233412607
Andrews N.C. (2004). Anemia of inflammation: the cytokine-hepcidin link. The Journal of clinical investigation, 113(9), 1251–1253. https://doi.org/10.1172/JCI21441
Andrews N.C. (2008). Forging a field: the golden age of iron biology. Blood, 112(2), 219–230. https://doi.org/10.1182/blood-2007-12-077388
Åsberg, A. E., Mikkelsen, G., Aune, M. W., & Åsberg, A. (2014). Empty iron stores in children and young adults--the diagnostic accuracy of MCV, MCH, and MCHC. International journal of laboratory hematology, 36(1), 98–104. https://doi.org/10.1111/ijlh.12132
Aulakh, R., Sohi, I., Singh, T., & Kakkar, N. (2009). Red cell distribution width (RDW) in the diagnosis of iron deficiency with microcytic hypochromic anemia. Indian journal of pediatrics, 76(3), 265–268. https://doi.org/10.1007/s12098-009-0014-4
Baptista-González, H. A., Peñuela-Olaya, M. A., Negrete-Valenzuela, F., & Ramírez-Vela, J. (1993). Utilidad de los índices eritrocitarios en el estudio de la reserva de hierro del lactante menor [Usefulness of erythrocyte indices in the study of iron storage in infants]. Boletin medico del Hospital Infantil de Mexico, 50(9), 639–644
Bermejo, F., & García-López, S. (2009). A guide to diagnosis of iron deficiency and iron deficiency anemia in digestive diseases. World journal of gastroenterology, 15(37), 4638–4643. https://doi.org/10.3748/wjg.15.4638
Beutler E. (1959). The red cell indices in the diagnosis of iron-deficiency anemia. Annals of internal medicine, 50(2), 313–322. https://doi.org/10.7326/0003-4819-50-2-313
Briggs C. (2009). Quality counts: new parameters in blood cell counting. International journal of laboratory hematology, 31(3), 277–297. https://doi.org/10.1111/j.1751-553x.2009.01160.x
Buch, A. C., Karve, P. P., Panicker, N. K., Singru, S. A., & Gupta, S. C. (2011). Role of red cell distribution width in classifying microcytic hypochromic anaemia. Journal of the Indian Medical Association, 109(5), 297–299
Camaschella, C., & Pagani, A. (2011). Iron and erythropoiesis: a dual relationship. International journal of hematology, 93(1), 21–26. https://doi.org/10.1007/s12185-010-0743-1
Cascio, M. J., & DeLoughery, T. G. (2017). Anemia: Evaluation and Diagnostic Tests. The Medical clinics of North America, 101(2), 263–284. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2016.09.003
Chifman, J., Laubenbacher, R., & Torti, S. V. (2014). A systems biology approach to iron metabolism. Advances in experimental medicine and biology, 844, 201–225. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-2095-2_10
Ganz T. (2011). Hepcidin and iron regulation, 10 years later. Blood, 117(17), 4425–4433. https://doi.org/10.1182/blood-2011-01-258467
Hentze, M. W., Muckenthaler, M. U., Galy, B., & Camaschella, C. (2010). Two to tango: regulation of Mammalian iron metabolism. Cell, 142(1), 24–38. https://doi.org/10.1016/j.cell.2010.06.028
Hershko, C., Bar-Or, D., Gaziel, Y., Naparstek, E., Konijn, A. M., Grossowicz, N., Kaufman, N., & Izak, G. (1981). Diagnosis of iron deficiency anemia in a rural population of children. Relative usefulness of serum ferritin, red cell protoporphyrin, red cell indices, and transferrin saturation determinations. The American journal of clinical nutrition, 34(8), 1600–1610. https://doi.org/10.1093/ajcn/34.8.1600
Johnson-Wimbley, T. D., & Graham, D. Y. (2011). Diagnosis and management of iron deficiency anemia in the 21st century. Therapeutic advances in gastroenterology, 4(3), 177–184. https://doi.org/10.1177/1756283X11398736
Kai, Y., Ying, P., Bo, Y., Furong, Y., Jin, C., Juanjuan, F., Pingping, T., & Fasu, Z. (2021). Red blood cell distribution width-standard deviation but not red blood cell distribution width-coefficient of variation as a potential index for the diagnosis of iron-deficiency anemia in mid-pregnancy women. Open life sciences, 16(1), 1213–1218. https://doi.org/10.1515/biol-2021-0120
Koury, M. J., & Ponka, P. (2004). New insights into erythropoiesis: the roles of folate, vitamin B12, and iron. Annual review of nutrition, 24, 105–131. https://doi.org/10.1146/annurev.nutr.24.012003.132306
Li, N., Zhou, H., & Tang, Q. (2017). Red Blood Cell Distribution Width: A Novel Predictive Indicator for Cardiovascular and Cerebrovascular Diseases. Disease markers, 2017, 7089493. https://doi.org/10.1155/2017/7089493
Means R. T. (2020). Iron Deficiency and Iron Deficiency Anemia: Implications and Impact in Pregnancy, Fetal Development, and Early Childhood Parameters. Nutrients, 12(2), 447. https://doi.org/10.3390/nu12020447
Nemeth, E., Rivera, S., Gabayan, V., Keller, C., Taudorf, S., Pedersen, B. K., & Ganz, T. (2004). IL-6 mediates hypoferremia of inflammation by inducing the synthesis of the iron regulatory hormone hepcidin. The Journal of clinical investigation, 113(9), 1271–1276. https://doi.org/10.1172/JCI20945
Nemeth, E., Valore, E. V., Territo, M., Schiller, G., Lichtenstein, A., & Ganz, T. (2003). Hepcidin, a putative mediator of anemia of inflammation, is a type II acute-phase protein. Blood, 101(7), 2461–2463. https://doi.org/10.1182/blood-2002-10-3235
Ning, S., & Zeller, M. P. (2019). Management of iron deficiency. Hematology. American Society of Hematology. Education Program, 2019(1), 315–322. https://doi.org/10.1182/hematology.2019000034
Pagani, A., Nai, A., Silvestri, L., & Camaschella, C. (2019). Hepcidin and Anemia: A Tight Relationship. Frontiers in physiology, 10, 1294. https://doi.org/10.3389/fphys.2019.01294
Pasricha, S. R., Tye-Din, J., Muckenthaler, M. U., & Swinkels, D. W. (2021). Iron deficiency. Lancet (London, England), 397(10270), 233–248. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32594-0
Percy, L., Mansour, D., & Fraser, I. (2017). Iron deficiency and iron deficiency anaemia in women. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology, 40, 55–67. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2016.09.007
Piedras, J., Soledad Córdova, M., & Alvarez-Hernández, X. (1981). Utilidad de algunos parámetros hematológicos en el diagnóstico de anemia por deficiencia de hierro en niños y mujeres [Usefulness of certain hematologic parameters in the diagnosis of iron deficiency anemia in children and women]. Boletin medico del Hospital Infantil de Mexico, 38(6), 911–922
Salvagno, G. L., Sanchis-Gomar, F., Picanza, A., & Lippi, G. (2015). Red blood cell distribution width: A simple parameter with multiple clinical applications. Critical reviews in clinical laboratory sciences, 52(2), 86–105. https://doi.org/10.3109/10408363.2014.992064
Tkaczyszyn, M., Comín-Colet, J., Voors, A. A., van Veldhuisen, D. J., Enjuanes, C., Moliner-Borja, P., Rozentryt, P., Poloński, L., Banasiak, W., Ponikowski, P., van der Meer, P., & Jankowska, E. A. (2018). Iron deficiency and red cell indices in patients with heart failure. European journal of heart failure, 20(1), 114–122. https://doi.org/10.1002/ejhf.820
Uchida T. (1989). Change in red blood cell distribution width with iron deficiency. Clinical and laboratory haematology, 11(2), 117–121. https://doi.org/10.1111/j.1365-2257.1989.tb00193.x
Viswanath, D., Hegde, R., Murthy, V., Nagashree, S., & Shah, R. (2001). Red cell distribution width in the diagnosis of iron deficiency anemia. Indian journal of pediatrics, 68(12), 1117–1119. https://doi.org/10.1007/BF02722922
Yamaguchi, S., Hamano, T., Oka, T., Doi, Y., Kajimoto, S., Shimada, K., Matsumoto, A., Sakaguchi, Y., Matsui, I., Suzuki, A., & Isaka, Y. (2022). Mean corpuscular hemoglobin concentration: an anemia parameter predicting cardiovascular disease in incident dialysis patients. Journal of nephrology, 35(2), 535–544. https://doi.org/10.1007/s40620-021-01107-w
Zar, J.H. (1999). Biostatistic Analysis. 4th ed., New Jersey, USA: Prentice Hall Inc.
Zhan, J. Y., Zheng, S. S., Dong, W. W., & Shao, J. (2020). [Predictive values of routine blood test results for iron deficiency in children]. Zhonghua er ke za zhi = Chinese journal of pediatrics, 58(3), 201–205. https://doi.org/10.3760/cma.j.issn.0578-1310.2020.03.008
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Галина Ткаченко, Уршуля Осмульська, Наталія Кургалюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
