Публікаційна етика

Публікаційна етика та Заява про недобросовісну роботу

“Biology. Human. Technology” дотримується Публікаційної етики та публікаційних зловживань, заснованих на Рекомендаціях COPE щодо найкращої практики для редакторів журналів, щоб забезпечити етику та якість публікацій.

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (НУЧК імені Т.Г. Шевченка) як видавець “Biota. Human. Technology” бере на себе обов’язки гарантувати відповідальний підхід до всіх етапів видання та визнає відповідальність.

За основу заявленої Публікаційної етики та Заяви про недобросовісну роботу взято інформацію з джерела Committee on Publication Ethics (COPE). (2011, March 7). Code of Conduct and Best Practice Guidelines for Journal Editors. https://publicationethics.org/files/Code_of_conduct_for_journal_editors_Mar11.pdf, основні положення якої наведено нижче.

1. Загальні обов'язки та відповідальність редакторів

Редактори повинні нести відповідальність за все, що публікується в журналі “Biota. Human. Technology”. Редактори журналу повинні: прагнути задовольнити потреби читачів і авторів; постійно вдосконалювати свій журнал; мати процеси для забезпечення якості матеріалів, які вони публікують; відстоювати свободу слова; підтримувати цілісність академічного запису; запобігати компромісам бізнес-потреб з інтелектуальними та етичними стандартами; бути завжди готовими опублікувати виправлення, уточнення, відкликання та вибачення, коли це необхідно.

2. Стосунки з читачами

Для інформування читачів стосовно того, хто фінансував дослідження чи іншу наукову роботу, чи брали спонсори якусь роль у дослідженні та його публікації, в кінці кожної статті після списку літературних джерел потрібно писати Funding та вказувати джерело фінансування. Якщо зовнішнє фінансування відсутнє, то потрібно вказати: This research received no external funding / Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування.

Редактори повинні забезпечувати, щоб усі опубліковані звіти та огляди досліджень були рецензовані належним чином кваліфікованими рецензентами (включно зі статистичним оглядом, де це необхідно). Не рецензованими розділами журналів є Наукові події та Керівництво для авторів.

3. Відносини з авторами

Рішення редакторів прийняти чи відхилити статтю для публікації повинні ґрунтуватися на важливості, оригінальності та ясності статті, а також на обґрунтованості дослідження та його актуальності для сфери діяльності журналу. Журнал повинен надати доступ до Інструкції для авторів, яка регулярно переглядається та оновлюється. Редактори не повинні скасовувати рішення прийняти подання, якщо не виявлено серйозних проблем із поданням. Так само нові редактори не повинні скасовувати рішення про публікацію матеріалів, зроблених попереднім редактором, якщо не виявлено серйозних проблем. Процеси рецензування повинні бути опубліковані у розділі Процес рецензування сайту журналу; редактори повинні бути готовими виправдати будь-які важливі відхилення від описаних процесів. Автори повинні відзначити наявність конфлікту інтересів (Conflicts of Interest). У разі відсутності конфлікту інтересів слід зазначити: The authors declare no conflict of interest / Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

У статтях повинні бути наведені дати подання та прийняття статей. Редактори повинні дотримуватися належної практики застосування системи авторства чи співавторства через відображення внеску кожного з них у опубліковану статтю та повинні перешкоджати неправомірній поведінці (наприклад, привиди та запрошені автори). Очікується, що автори повинні відповідати критеріям, зазначеним у публікації McNutt M.K., Bradford M., Drazen J.M., Hanson B., Howard B., Jamieson K.H., Kiermer V., Marcus E., Pope B.K., Schekman R., Swaminathan S., Stang P.J., Verma I.M. Transparency in authors’ contributions and responsibilities to promote integrity in scientific publication. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2018 Mar 13; 115(11):2557-2560. doi: 10.1073/pnas.1715374115.  (https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.1715374115)

Рішення рецензентів є єдиним інструментом для публікації в журналі та є остаточними.

Редакція повинна керуватися блок-схемами COPE (http://publicationethics.org/flowcharts) у випадках підозрюваної неправомірної поведінки або спірного авторства.

4. Відносини з редакцією

Редактори повинні надавати вказівки рецензентам щодо всього, що від них очікується, включаючи необхідність конфіденційного поводження з поданими матеріалами. Відповідні вказівки рецензентам повинні регулярно оновлюватися та бути доступними на веб-сайті журналу у вкладці Процес рецензування. Редактори повинні вимагати від рецензентів розкриття будь-яких потенційних конкуруючих інтересів перед тим, як погоджуватися на рецензування подання. Редакція очікує від рецензентів коментарів щодо етичних питань та можливих неправомірних дій в дослідженнях і публікаціях, викликаних поданнями (наприклад, неетичний дизайн дослідження, недостатня інформація про згоду пацієнта або захист суб’єктів дослідження (включаючи тварин), невідповідна маніпуляція даними та представлення), оригінальності поданих матеріалів, перевірки щодо надмірної публікації та плагіату. Коментарі рецензентів повинні надсилатися авторам у повному обсязі, якщо вони не містять образливих чи наклепницьких зауважень. За рецензування статті редакція повинна надіслати рецензенту лист-подяку, підписану головним редактором, у якому відзначено внесок рецензента у журнал. Зазначена подяка визнається академічними установами у процесі рейтингування наукових досягнень працівників (зокрема, для нарахування балів рецензентам-працівникам цих установ), що має заохочувати академічні установи визнавати рецензування як частину наукового процесу. Редакція повинна здійснювати постійний моніторинг роботи рецензентів і вживати заходи для забезпечення високого стандарту. Редакцією повинна бути розроблена та повинна підтримуватися база даних відповідних рецензентів, яка повинна оновлюватися на основі продуктивності рецензентів. Редакцією повинно бути припинене використання рецензентів, які постійно дають неввічливі, неякісні або пізні рецензії. Редакція повинна забезпечувати те, щоб база даних рецензентів відображала спільноту журналу та повинна додавати нових рецензентів за потреби. Для цього редакції слід використовувати як особисті контакти членів редколегії, так і пропозиції авторів та бібліографічні бази даних. Редакція повинна дотримуватися блок-схеми COPE у випадках підозрюваної неправомірної поведінки рецензента.

Редакція повинна гарантувати захист ідентичності рецензентів та авторів згідно політики подвійного сліпого рецензування, яка використовується журналом.

5. Відносини з членами редколегії

Редактори повинні надавати новим членам редакційної колегії вказівки щодо всього, що від них очікується, і повинні інформувати існуючих членів про нові політики та події. Статті, подані членами редакційної колегії, піддаються неупередженому рецензуванню з визначенням належної кваліфікації рецензентів. Політика по відношенню до членів редакційної колегії, спрямована на залучення їх до розвитку та належного управління журналом.

Склад редколегії повинен регулярно переглядатися. Головний редактор та усі члени редакційної колегії повинні задовольняти одному з критеріїв, зазначених у наказі Міністерства освіти і науки України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-21#Text):

наявність не менше трьох публікацій за останні п’ять років, проіндексованих у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus, та опублікованих щонайменше у двох різних виданнях;

наявність монографії (або двох розділів у колективних монографіях), виданої(них) за останні 10 років видавництвом(вами), перелік яких затверджується наказом МОН, з урахуванням рекомендацій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій;

наявність не менше двох монографій та/або чотирьох розділів у колективних монографіях, виданих за останні п’ять років видавництвами, що не входять до переліку видавництв, який затверджується наказом МОН України. Такі монографії мають бути рекомендовані до друку вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи та пройти якісне незалежне рецензування щонайменше трьома рецензентами, прізвища яких повинні бути вказані у вихідних даних монографії;

наявність не менше шести публікацій за останні три роки у щонайменше трьох різних виданнях, що включені до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України (https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/naukovi-fahovi-vidannya).

Членам редакційної колегії необхідно надавати чіткі вказівки щодо їхніх очікуваних функцій і обов’язків, а саме:

 – діяльність як представників журналу

– підтримку та просування журналу

– пошук найкращих авторів і найкращих робіт (наприклад, із тез зустрічей) та активне заохочення подання

– рецензування поданих до журналу манускриптів

– прийняття доручень на написання редакційних статей, рецензій та коментарів до статей у своїй спеціалізованій галузі

– відвідування та участь у засіданнях редакційної ради

Один раз на рік відбувається консультаційне засідання членів редколегії з метою оцінки їхньої думки щодо роботи журналу, інформування про будь-які зміни в політиці журналу та визначення стратегії майбутнього розвитку журналу.

6. Відносини з власниками журналів і видавцями

Відносини між редакторами, видавцями та власниками повинні базуватися на принципі редакційної незалежності. Редактори приймають рішення про те, які статті публікувати, виходячи з якості та придатності для журналу та без втручання власника журналу/видавця. Редактори мають письмовий договір, що визначає їхні стосунки з власником журналу (видавцем). Умови цього контракту відповідають Кодексу поведінки редакторів журналів COPE.

Вирішення розбіжностей та спірних питань між редакторами та власником (видавцем) журналу здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Редактори повинні регулярно спілкуватися з власником журналу та видавцем.

7. Редакційні процеси та рецензування

Редактори повинні прагнути до того, щоб експертна оцінка їхнього журналу була чесною, неупередженою та своєчасною. Редактори повинні забезпечити конфіденційність усіх матеріалів авторів і рецензентів, надісланих до їхнього журналу. Редактори повинні забезпечити, щоб люди, залучені до редакційного процесу (включно з ними самими), отримували відповідну підготовку та були в курсі останніх інструкцій, рекомендацій і доказів щодо рецензування та управління журналом. Редактори повинні періодично переглядати практику експертної оцінки, щоб перевірити, чи можливо покращення.

Редактори повинні вживати всіх розумних заходів для забезпечення якості матеріалів, які вони публікують, визнаючи, що журнали та розділи журналів матимуть різні цілі та стандарти. Редакція повинна використовувати системи для виявлення плагіату для звичайного використання або коли виникають підозри. Заснування рішень щодо стилю журналу повинно базуватися на відповідних доказах факторів, які підвищують якість звітності (зокрема, прийняття структурованих анотацій), а не просто на естетичних міркуваннях чи особистих уподобаннях.

8. Захист індивідуальних даних

Редактори повинні дотримуватись законів щодо конфіденційності у своїй юрисдикції. Однак, незалежно від місцевих законів, вони повинні завжди захищати конфіденційність індивідуальної інформації, отриманої в ході дослідження або професійної взаємодії (наприклад, між лікарями та пацієнтами). Тому завжди необхідно отримати письмову інформовану згоду на публікацію від людей, які можуть упізнати себе або бути ідентифікованими іншими (наприклад, за описами випадків або фотографіями). Опублікувати індивідуальну інформацію без прямої згоди може бути можливим, якщо міркування громадського інтересу переважують можливу шкоду, отримати згоду неможливо, і розумна особа навряд чи буде заперечувати проти публікації. При цьому згода на участь у дослідженні або проходження лікування не є тотожною згоді на публікацію персональних даних, зображень або цитат.

9. Заохочення етичних досліджень (наприклад, досліджень за участю людей або тварин)

Редактори повинні докладати зусиль, щоб дослідження, які вони публікують, проводилися відповідно до відповідних міжнародно прийнятих рекомендацій (наприклад, Гельсінської декларації щодо клінічних досліджень, рекомендацій AERA та BERA щодо освітніх досліджень). Редактори повинні отримати гарантії того, що всі дослідження були схвалені відповідним органом (наприклад, комітетом з етики досліджень, інституційною ревізійною радою), якщо такий існує. У разі потреби редакція повинна звернутися до незалежного консультанта з питань етики.

10. Робота з можливою неправомірною поведінкою

Редактори зобов’язані діяти, якщо вони підозрюють неналежну поведінку або якщо їм висунуто звинувачення в неналежній поведінці. Цей обов'язок поширюється як на опубліковані, так і на неопубліковані документи. Редактори не повинні просто відхиляти статті, які викликають занепокоєння щодо можливої неправомірної поведінки. Вони етично зобов'язані переслідувати ймовірні справи. Редактори повинні дотримуватися блок-схем COPE, де це можливо. Редакція повинна спочатку отримати відповідь від тих, кого підозрюють у неправомірній поведінці. Якщо вони не задоволені відповіддю, вони повинні попросити відповідних роботодавців, або установу, або якийсь відповідний орган (можливо, регуляторний орган або національну організацію доброчесності досліджень) провести розслідування. Редактори повинні докласти всіх розумних зусиль, щоб забезпечити проведення належного розслідування передбачуваної неправомірної поведінки; якщо цього не станеться, редактори повинні зробити всі розумні спроби наполегливо досягти вирішення проблеми.

11. Забезпечення цілісності академічної довідки

Помилки, неточні або оманливі твердження повинні бути виправлені негайно та належним чином. Редактори повинні дотримуватися вказівок COPE щодо відкликань. Журнал повинен мати систему, яка дає авторам можливість розміщувати оригінальні дослідницькі статті у вільному доступі.

12. Інтелектуальна власність

Редактори повинні бути уважними до проблем інтелектуальної власності та співпрацювати зі своїм видавцем для вирішення можливих порушень законів і конвенцій про інтелектуальну власність. Редактори повинні впроваджувати системи для виявлення плагіату (наприклад, програмне забезпечення, пошук схожих назв) у наданих матеріалах як зазвичай, так і коли виникають підозри. Редактори повинні підтримувати авторів, авторські права яких були порушені або які стали жертвами плагіату. Редактори повинні бути готовими співпрацювати зі своїм видавцем, щоб захистити права авторів і переслідувати правопорушників (наприклад, вимагаючи відкликання або видалення матеріалу з веб-сайтів), незалежно від того, чи володіє їхній журнал авторським правом.

13. Заохочення до дебатів

Редактори повинні заохочувати та бути готовими розглядати переконливу критику робіт, опублікованих у їхньому журналі. Авторам критикованих матеріалів слід надати можливість відповісти. Редакція не повинна виключати дослідження, що повідомляють про негативні результати. Редакція повинна бути відкритою для досліджень, які кидають виклик попереднім роботам, опублікованим у журналі.

14. Скарги

Редактори повинні оперативно реагувати на скарги. Журнал повинен покладатися на описаний COPE процес розгляду скарг на журнал, його персонал, редакційну колегію чи видавця (https://publicationethics.org/appeals).

15. Комерційні міркування

Журнал повинен мати політику та систему, щоб гарантувати, що комерційні міркування не впливають на редакційні рішення (наприклад, рекламні відділи мають працювати незалежно від редакційних відділів). Редактори повинні оголосити політику щодо реклами щодо вмісту журналу та процесу публікації спонсорованих додатків. Передруки слід публікувати в міру появи в журналі, якщо не потрібно внести виправлення, і в цьому випадку це має бути чітко визначено. Журнал публікує статті у відкритому доступі, без плати за подання, рецензування, публікацію, доступ до опублікованих матеріалів. За перевищення ліміту сторінок додаткова плата не збирається. Ніяких фінансових зборів не застосовується.

16. Конфлікти інтересів

Усі автори повинні розкривати у своєму рукописі будь-який фінансовий або інший суттєвий конфлікт інтересів, який може бути витлумачений як вплив на результати або тлумачення їхнього рукопису. Необхідно розкрити всі джерела фінансової підтримки проекту.

17. Відмова від відповідальності

Редакція та редколегія не несуть відповідальності за висловлені авторами думки, погляди та зміст опублікованих у журналі рукописів. Окремі автори несуть виключну відповідальність за оригінальність, вичитку рукописів і помилки.

Усі рукописи, подані на рецензування та публікацію в “Biota. Human. Technology”, проходять подвійну сліпу перевірку на автентичність, етичні проблеми та корисний внесок. Рішення рецензентів є єдиним інструментом для публікації в журналі та є остаточними.