New Inception https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception <p><img src="/public/site/images/smixnat/Logo_new_nu4k_SMALL_2.jpg"></p> <p><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">NEW INCEPTION:</span></span>Науковий журнал факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв.</p> <p>Національного&nbsp; &nbsp; університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка</p> uk-UA leonida13@ukr.net (Тетяна Гавриленко) smixnat@gmail.com (Наталія Стрілецька) чт, 06 тра 2021 14:35:24 +0300 OJS 3.1.2.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Від головного редактора https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/42 <p align="justify"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">Вашій увазі пропонуємо другий випуск електронного наукового журналу «NEWINCEPTION». Наше видання, по-перше, покликане озброїти здобувачів вищої освіти ґрунтовними науковими та практичними знаннями, навичками та уміннями, необхідними для вирішення різних складних задач та проблем у галузі ЗДО та початкової школи в ХХІ&nbsp;ст. Це зумовлено змінами в змісті та методах навчання і виховання в бік розвитку самостійності, ініціативи, творчості дошкільників, учнів та студентів. По-друге, сподіваємося, змістове наповнення чергового номера видання стане корисним молодим та досвідченим науковцям, а також вихователям ЗДО, учителям-практикам.</span></span></span></p> <p align="justify"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">За час підготовки чергового номера сталася низка позитивних змін. Так, до складу редакційної колегії уведено Катажину Бохенську-Влостовську, ректора Вищої школи соціальних наук, Варшава (Польща). Крім того, звернено увагу на удосконалення освітнього процесу підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Уміщено матеріали про роботу створеної навчальної лабораторії з фахової підготовки вихователів закладів дошкільної освіти на базі комунального закладу дошкільної освіти № 26 Чернігівської міської ради. Урахувавши побажання та рекомендації, що надійшли на адресу журналу, редакційний колектив започаткував низку нових рубрик: «Виховання учнів початкової школи» (стаття Тодосієнко Н., старшого викладача кафедри мистецьких дисциплін, дошкільної та початкової освіти, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського), «Педагогіка очима вчених» (стаття Бондаря</span></span></span><span style="font-family: Georgia, serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">&nbsp;</span></span></span><span style="font-family: Georgia, serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">В.</span></span></span><span style="font-family: Georgia, serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="en-US">&nbsp;</span></span></span><span style="font-family: Georgia, serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">І., академіка Національної академії педагогічних наук України, доктора педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і методики початкової освіти Національного педагогічного університету імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова, Шапошнікової&nbsp;І., кандидатки педагогічних наук, доцентки, завідувачки кафедри педагогіки і методики початкової освіти Національного педагогічного університету імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова). </span></span></span></p> <p align="justify"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">У новій рубриці «Зарубіжний досвід» вміщено статтю Дани Вічеркової, доцентки кафедри педагогіки та андрагогіки факультету педагогіки, Остравського університету (Острава, Республіка Чехія). Водночас редколегією скориговано попередньо визначені рубрики. Так, у пропонованому номері суттєво розширено тематику рубрики «Теорія та практика підготовки фахівців», виокремлено рубрики «Студентські наукові студії» та «Анонси подій».</span></span></span></p> <p align="justify"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span style="font-size: medium;"><span lang="uk-UA">Дякуємо, що виявили увагу до нашого видання, сподіваємося на подальшу співпрацю!</span></span></span></p> Світлана Стрілець Авторське право (c) 2021 Світлана Стрілець https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/42 чт, 06 тра 2021 13:27:41 +0300 ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ОБДАРОВАНОСТІ В ПІЗНАВАЛЬНО-СИНКРЕТИЧНІЙ СКЛАДОВІЙ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ І ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/22 <p>Показана важность психолого-педагогического сопровождения одаренных детей в учебном заведении. Выделены перспективные направления подготовки будущих педагогов к профессиональной деятельности по развитию одаренности детей. Акцентировано внимание на познавательно-синкретической составляющей такой подготовки. Определена система философских знаний, которыми должны овладеть будущие педагоги одаренных детей. Проанализированы взгляды известных мыслителей на природу и сущность таланта и гениальности. Выделены этапы изменения взглядов на феномен социальной одаренности в философском дискурсе.</p> <p>Цель статьи: обоснование необходимости познавательно-синкретического составляющей подготовки будущих педагогов к работе с одаренными детьми; определение системы философских знаний о феномене одаренности в&nbsp; контесте такой подготовки.<br>Методология. В исследовании использованы теоретические методы (анализ, сравнение, обобщение и систематизация философской и психолого-педагогической литературы) с целью определения круга философских знаний о феномене одаренности, которые являются основой познавательно-синкретического составляющей подготовки будущих педагогов к работе с одаренными детьми; выделение этапов становления взглядов на феномен социальной одаренности в философской мысли.</p> <p>Научная новизна. Представлено авторское определение подготовки будущих педагогов к работе с одаренными детьми, определено содержание ее познавательно-синкретической составляющей; выделены этапы становления взглядов на феномен социальной одаренности в философском дискурсе. Показаны пути реализации познавательно-синкретического подготовки в образовательном процессе учреждения высшего образования.<br>Выводы. В рамках образовательного процесса современного педагогического ВУЗа актуальность приобретает организация специальной подготовки будущих специалистов психолого-педагогического профиля, начиная с воспитателей учреждений дошкольного образования, к развитию одаренности детей. Результатом такой работы&nbsp; &nbsp;является формирование в студентов готовности к работе с способными и талантливыми детьми, ее основой - система философских и психолого-педагогических знаний о феномене одаренности. Обеспечить реализацию познавательно-синкретической составляющей подготовки будущих педагогов к развитию одаренности детей возможно через имплементацию в содержание специальных дисциплин основных положений концепции одаренности, взглядов известных философов, психологов и педагогов на способности, талант, гениальность.</p> <p>С этой целью необходимо дополнить учебные программы темами / вопросами о сущности различных видов одаренности и специфику создания условий для проявления специальных способностей и одаренности детей. В содержание как нормативной, так и вариативной частей учебного плана подготовки соискателей высшего образования также целесообразно вводить специальные курсы, непосредственной целью которых является изучение философских основ одаренности и психолого-педагогических особенностей работы с одаренными детьми.<br><br></p> Олена Демченко Авторське право (c) 2020 Demchenko Olena https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/22 чт, 06 тра 2021 00:00:00 +0300 НОРМАТИВНІСТЬ УСНОГО ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/26 <p><strong><em>Мета статті </em></strong>– <em>розглянути сутність поняття «нормативність усного професійного мовлення»; визначити стан сформованості нормативного компонента мовнокомунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи; проаналізувати найтиповіші порушення </em><em>студентами</em> <em>мовних норм на заняттях із «Методики навчання мовно-літературної освітньої галузі» та під час проведення залікових уроків української мови і літературного читання на навчально-педагогічній практиці. </em></p> <p><strong><em>Методологія. </em></strong><em>У дослідженні використано такі методи: теоретичного аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми (для з’ясування стану розробленості проблеми й перспектив дослідження); зіставлення, індукції та дедукції, систематизації й узагальнення (з метою порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему, визначення критеріїв нормативності усного професійного мовлення майбутнього вчителя початкової школи, типології мовних норм сучасної української літературної мови, порушення їх); діагностичні, зокрема педагогічне спостереження, бесіда, опитування студентів та вчителів початкової школи (задля аналіз стану проблеми в практиці початкової школи); статистичні методи оброблення даних (кількісний і якісний аналізи результатів діагностичного дослідження усного професійного мовлення майбутніх учителів початкової школи).</em></p> <p><strong><em>Наукова новизна. </em></strong><em>У статті актуалізовано проблему формування мовнокомунікативної компетентності, зокрема її нормативного компонента,&nbsp; майбутніх учителів початкової школи, здійснено аналіз понять «мовна норма», «нормативність усного професійного мовлення вчителя»; з’ясовано критерії нормативного професійного мовлення майбутніх учителів початкової школи; узагальнено й схарактеризовано найтиповіші порушення мовних норм майбутніми вчителями початкової школи.</em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong> <em>Процес формування нормативного компонента мовнокомунікативної професійної компетентності майбутніх учителів НУШ є багатогранним і складним. Водночас культура усного мовлення є основою загальної педагогічної культури вчителя, без належного рівня розвитку якої неможливо забезпечити якісний освітній процес, зокрема на уроках української мови і літературного читання в початковій школі.</em></p> <p><em>Зазначені в нашому дослідженні нормативні порушення не вичерпують усіх помилок і недоліків, що трапляються в усному мовленні майбутніх учителів початкової школи. Аналіз загальної типології та частотності мовленнєвих помилок дає підстави нам припустити, що основними причинами недотримання мовних норм студентами спеціальності 013</em><em>&nbsp;</em><em>Початкова освіта є такі: надмірна затеоретизованість навчальних дисциплін циклу лінгводидактичної підготовки; недостатня кількість авдиторних годин із навчальних курсів «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Сучасна українська мова з практикумом», «Культура мовлення і виразне читання»; вплив російськомовного середовища, засилля суржику; наявність значної кількості помилок і недоліків у ЗМІ, соціальних мережах тощо; недостатня внутрішня мотивація до самовиховання нормативності професійного мовлення та його культури.</em></p> <p><em>Подальшого дослідження, на нашу думку, потребують питання щодо створення цілісної системи підвищення рівня культури усного професійного мовлення майбутніх учителів у процесі опанування ними обов’язкових дисциплін циклу лінгводидактичної підготовки; розроблення і включення до навчальних планів спеціальності 013</em><em>&nbsp;</em><em>Початкова освіта дисциплін вільного вибору, спрямованих на формування нормативного компонента мовнокомунікативної компетентності студентів під час проходження навчально- і виробничо-педагогічної практик; розроблення методичних рекомендацій і словників-довідників із культури професійного мовлення вчителя початкової школи.</em></p> Наталія Янко, Оксана Дженджеро Авторське право (c) 2021 Наталія Янко, Оксана Дженджеро https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/26 чт, 06 тра 2021 13:49:24 +0300 ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧИХ МАТЕРІАЛІВ ЗАКАРПАТТЯ У ФОРМУВАННІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/39 <p><strong>Мета статті </strong>– охарактеризувати шляхи форми і методи формування соціокультурної компетентності майбутніх вчителів початкових класів засобами краєзнавчих матеріалів Закарпаття.</p> <p><strong>Анотація.</strong> У статті розкрито сутність соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкових класів як інтегральної якості особистості. Визначено, що її формування відбувається, здебільшого, в рамках предметного змісту, який складає основу педагогічної спеціалізації. Одним з найефективніших способів реалізації даного завдання визначено краєзнавство, зокрема цілеспрямованому її формуванню сприяє краєзнавчий матеріал Закарпаття.</p> <p>Визначено такі педагогічні умови формування соціокультурної компетентності майбутніх вчителів початкових класів на основі краєзнавчого матеріалу Закарпаття: забезпечення міждисциплінарної інтеграції, підвищення мотивації студентів до навчання через формування особистісних культурних смислів, створення сприятливих умов для виявлення творчої активності студентів, опора на вітагенний досвід майбутніх педагогів.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> У ході дослідження використано ряд теоретичних методів: аналіз джерел і літератури з проблеми дослідження (для систематизації та узагальнення фактів і відомостей); структурно-функціональний (аналіз змісту нормативних документів, навчальних програм, підручників, навчальних посібників) для обґрунтування структури, змісту, принципів побудови системи навчання; теоретичне моделювання (для обґрунтування методів і форм реалізації змісту компетентнісного навчання засобами краєзнавчих матеріалів).</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>У статті обгрунтовано доцільність формування соціокультурної компетентності майбутніх вчителів початкових класів. Вперше запропоновано шляхи формування досліджуваного феномена засобами краєзнавчих матеріалів Закарпаття в контексті професійної підготовки студентів у закладах вищої освіти.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Визначено роль<strong> к</strong>раєзнавчих матеріалів Закарпаття як значущого чинника, що забезпечує особистісно-професійний розвиток здобувачів освіти завдяки інтеграції навчальної та позааудиторної дослідницької, творчо-виконавської, просвітницької, проєктної, комунікативної, соціально-ініціативної та організаційної діяльності студентів.</p> <p><strong>Ключові слова: </strong>соціокультурна компетентність, краєзнавство, вчитель початкових класів, культура, досвід.</p> Тетяна Росул, Галина Розлуцька Авторське право (c) 2021 Тетяна Росул, Галина Розлуцька https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/39 чт, 06 тра 2021 13:52:09 +0300 ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ КОЛЕКТИВІ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/24 <p><strong>Мета&nbsp;статті</strong>&nbsp;– визначення особливостей підготовки майбутніх учителів початкових класів до попередження булінгу в учнівському колективі.</p> <p><strong>Методологія.</strong><strong>&nbsp;</strong> Методологічною основою дослідження є&nbsp; ключові положення діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів на основі взаємоузгодженості та відповідно до мети дослідження. У процесі дослідження використано як теоретичні, так і практичні методи. Серед теоретичних методів використано аналіз психологічної, педагогічної&nbsp; літератури, статистичних даних – для визначення стану розробленості проблеми й перспектив її дослідження; зіставлення – для порівняння поглядів різних науковців на досліджувану проблему, визначення напрямів пошуку та понятійно-категоріального апарату; індукції та дедукції, систематизації й узагальнення – для визначення логіки дослідження, а також формулювання висновків. Серед практичних методів – опитування педагогів, студентів, бесіди – для виявлення реального стану проблеми.</p> <p><strong>Наукова новизна.&nbsp;</strong>У статті обґрунтовано доцільність підготовки майбутніх учителів початкових класів до попередження булінгу в учнівському колективі. Визначено шляхи&nbsp; підготовки – внесення відповідних тем у зміст курсу «Корекційна педагогіка», проведення семінарів-тренінгів як для студентів, так і для працюючих учителів. Інтегральним завданням підготовки є формування ставлень та навичок, які потрібні, щоб уникнути та запобігти проявам насильства, безконфліктного спілкування, ненасильницької поведінки</p> <p><strong>Висновки.</strong>&nbsp;Проведене дослідження дало змогу підтвердити важливість і практичну доцільність підготовки майбутніх учителів до попередження булінгу в учнівському середовищі, що має комплексний характер і здійснюється поетапно. Проте вирішити цю проблему можна &nbsp;тільки завдяки системному підходу та підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій, а також із залученням та участі дітей та молоді. Важливим у вирішенні проблеми є формування авторитетності і компетентності педагога, підвищення довіри до вчителя як з боку дітей, так і батьків, вироблення навичок вирішення конфліктів, роботи з батьками, розвиток стресостійкості, створення позитивної культури реагування на насильство, &nbsp;формування у педагогів поведінки, що унеможливлює позиціонування дитини в колективі як інакшої.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: булінг, булінгова поведінка, булер, жертва, семінар-тренінг</p> <p>&nbsp;</p> Оксана Кисла Авторське право (c) 2021 Оксана Кисла https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/24 чт, 06 тра 2021 00:00:00 +0300 ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/27 <p><strong>Мета статті</strong> - представити методику діагностування рівнів сформованості моральної культури майбутніх учителів початкових класів.&nbsp;</p> <p><strong>Методологічна основа</strong>. У ході дослідження використовувались теоретичні методи: аналіз психолого-педагогічної літератури, синтез, порівняння, метод моделювання та узагальнення результатів дослідження; діагностичні методи: педагогічне спостереження, анкетування, тестування студентів з метою визначення їх ціннісних орієнтирів, емоційності та моральності загалом; статистичні: методи обробки експериментальних даних для кількісного і якісного аналізу результатів діагностичних обстежень.</p> <p><strong>Наукова новизна.</strong> У статті подано власне поняття моральної культури педагога як системної характеристики та базової складової професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів; виокремлено критерії та показники моральної культури студентів й апробовано методику діагностування рівнів сформованості моральної культури майбутніх учителів початкових класів, через призму використання арт-терапевтичних методик, сформульовано педагогічні умови підвищення рівня моральної культури студентів педагогічних закладів освіти.</p> <p>&nbsp;&nbsp;<strong>Висновки. </strong>Результати дослідження засвідчили, що серед студентів педагогічних вузів переважає низький та середній рівні сформованості моральної культури. Їм притаманне невміння пізнавати власні емоції та керувати емоційним станом, слабка емоційність, яка характеризується байдужістю до потреб оточуючих людей, побоювання проявляти свої емоції та невміння диференціювати і співвідносити моральні категорії, щодо себе особисто, так і до суспільства в цілому. Можемо стверджувати про недостатню ефективність традиційних форм й засобів формування моральної культури молодого покоління у закладах вищої освіти, переконані в тому, що даний процес відбувається стихійно, акцент спрямовано на інтелектуальний розвиток студентів. Така ситуація з моральною культурою молодого покоління вимагає від викладачів закладів вищої освіти впровадження інноваційних технологій та методик підвищення рівня моральності студентів.</p> Наталя Казьмірчук, Марина Яковишина Авторське право (c) 2021 Наталя Казьмірчук, Марина Яковишина https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/27 чт, 06 тра 2021 13:59:23 +0300 ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРАТИВНИХ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/29 <p><strong><em>Мета статті - </em></strong><em>теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов щодо використання форм, методів і методичних прийомів активізації естетичного сприймання молодших школярів шляхом застосування інтегративних художньо-педагогічних технологій. </em></p> <p><strong><em>Методологічна основа.</em></strong><em> Для досягнення мети було здійснено підбір, розробку й апробацію комплексу методів та методику активізації, дослідження рівня розвитку естетичного сприймання у дітей молодшого шкільного віку, педагогічного потенціалу використання комплексу мистецтв у контексті формування творчої, високодуховної особистості дитини, культури естетичного сприймання молодших школярів та оволодіння цілісною системою знань про мистецтво.</em></p> <p><em>Для розв’язання поставлених завдань і досягнення мети використано комплекс наукових методів дослідження: аналіз наукової педагогічної та психологічної літератури з проблеми дослідження; обґрунтування теоретичних засад, педагогічних умов, методів, способів і прийомів підвищення ефективності творчого процесу.</em></p> <p><strong><em>Наукова новизна</em></strong><em> одержаних результатів</em> <em>полягає в тому,</em> <em>що</em> <em>вперше: визначено</em>, <em>обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують підвищення ефективності формування естетичного сприймання у молодших школярів засобами інтегрованих художньо-педагогічних технологій та комплексу мистецтв.</em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> Доведено, що впровадження експериментальної методики сприяє позитивній динаміці у рівнях сформованості естетичного сприймання у молодших школярів. Математична обробка та аналіз результатів експериментального дослідження доводять наявність позитивних змін у рівнях сформованості естетичного сприймання у молодших школярів, а саме – розширення естетичного досвіду та розвитку нових знань і навичок у процесі мистецької творчості засобами комплексу мистецтв та використанням інноваційних художньо-педагогічних технологій на уроках мистецького циклу та у позакласній виховній роботі. </em></p> Наталя Тодосієнко Авторське право (c) 2021 Наталя Тодосієнко https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/29 чт, 06 тра 2021 00:00:00 +0300 ПРОГНОСТИЧНІСТЬ – ОЗНАКА ТА ВЛАСТИВІСТЬ ОБ’ЄКТА Й ПРЕДМЕТА ПЕДАГОГІКИ ЯК НАУКИ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/33 <p class="western" lang="ru-RU" align="justify"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><strong>Мета </strong></span></span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">статті –</span></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"> науковий аналіз та узагальнення концептуальних</span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"> положень </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">питання проєктування наукового апарату науково-освітнього пошуку нового знання у дослідницькій та педагогічній діяльності в контексті вимог теорії систем та прогностичної функції педагогічної науки.</span></span></span></p> <p class="western" lang="ru-RU" align="justify"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><strong>Методологія. </strong></span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">В основу</span></span></span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">дослідження </span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">покладено </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">методологічні положення, що містяться в наукових працях видатних педагогів, істориків, громадських діячів про </span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">предмет педагогіки як історичної категорії, розмежування поняття об’єкта і предмета педагогіки як науки, основні й наскрізні функції загальної педагогіки, про стандарти соціально організованого педагогічного процесу,</span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"> відтак ураховано</span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"> принципи історизму, об'єктивності, </span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">у</span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">себічного розвитку, взаємозалежності та наступності соціально-педагогічних явищ; теорія розвитку особистості, </span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">де провідна роль відведена ідеям </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">гуманізм</span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">у</span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">, збагаченн</span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">ю</span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"> загальнолюдськими цінностями, спрямованими на гармонізацію різних сторін особистості та її творчий саморозвиток</span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">. </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">Підґрунтям</span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"> дослідження </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">стали традиційні загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація тощо), використані для узагальнення та систематизації теоретичних питань проєктування наукового апарату науково-освітнього пошуку нового знання у дослідницькій та педагогічній діяльності, а також історичні (порівняльно-історичний, історико-типологічний, історико-структурний, ретроспективний), </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">метод класифікації й узагальнення джерел, </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">що уможливили здійснити спостереження за виникненням, становленням і розвитком педагогіки як науки в конкретних історичних умовах.</span></span></span></p> <p class="western" lang="ru-RU" align="justify"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><strong>Наукова новизна.&nbsp;</strong></span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">У</span></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"> центрі уваги авторів статті питання про вибір об’єкта і предмета педагогічного дослідження та розкриття їх системотвірної функції для визначення теми і проблеми дослідження та решти складових наукового апарату, реалізації відповідних функцій кожного його компонента, чіткої ієрархізації структури прогностичного наукового апарату теоретичного чи прикладного рівня дослідження. Презентуються як автономні, не залежні науково-прикладні поняття, сукупність яких не складає дослідницько-експериментальну систему. Розглянуто основні й наскрізні функції загальної педагогіки.</span></span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">Особливу увагу приділено функції наукового передбачення нового очікуваного результату.</span></span></span></p> <p class="western" lang="ru-RU" align="justify"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><strong>Висновки.</strong></span></span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;">&nbsp;</span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">Проведене дослідження </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">Ретроспективний аналіз розвитку педагогіки, впливу на педагогічний процес поглядів провідних учених, бачення новизни предмета дослідження, врахування його впливу на подальший розвиток дидактики і психології дають нам змогу визначитися у предметі сучасної педагогіки</span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">дало змогу підтвердити значущість і практичну доцільність </span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA">питання проєктування наукового апарату науково-освітнього пошуку нового знання у дослідницькій та педагогічній діяльності в контексті вимог теорії систем та прогностичної функції педагогічної науки.</span></span></span></p> <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">З’ясовано, що в практиці багатьох досліджень на різних рівнях узагальнення (магістерська, кандидатська, докторська дисертації) подаються і наповнюються змістом всі компоненти наукового апарату, але їх аналіз засвідчує, що не завжди вони взаємозв’язані між собою і не являють методологічної цілісності, тому варто надалі їх узгодити, аби гарантовано отримати очікуваний освітньо-культурний та пошуковий успіх потенційного вчителя нової української школи.</span></span></p> Ірина Шапошнікова, Володимир Бондар Авторське право (c) 2021 Володимир Бондар, Ірина Шапошнікова https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/33 чт, 06 тра 2021 14:15:51 +0300 НЕТРАДИЦІЙНИЙ СТУДЕНТ-МАЙБУТНІЙ ВЧИТЕЛЬ ЯК (НЕ)ТРАДИЦІЙНИЙ ЧИТАЧ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/18 <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Calibri, serif;"><span style="font-size: small;"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA"><em>У статті наведено приклади досліджень, пов’язаних з темою Я-концепції у нетрадиційних студентів університету як (не)традиційних читачів. У роботі акцентується увага на культурному, психологічному, педагогічному та здоров’я­збережувальному змісті мотивації та участі чеських, іноземних студентів, студентів з досвідом та без досвіду роботи на шляху до їхньої майбутньої педагогічної кар’єри. У статті викладено результати дослідження проявів (не)традиційних студентів-майбутніх вчителів як читачів (освітні напрямки, характеристика (не)традиційних студентів-майбутніх вчителів у Чеській Республіці, риси (не)традиційних читачів як студентів, фактори, що впливають на мотивацію чеських&nbsp;/&nbsp;іноземних студентів-майбутніх вчителів). Напівструктуровані інтерв’ю було проаналізовано за допомогою якісних методів.</em></span></span></span></span></span></p> Дана Віхеркова, Павла Давідова Авторське право (c) 2021 Дана Віхеркова, Андреа Палічкова, Павла Давідова https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/18 чт, 06 тра 2021 00:00:00 +0300 ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/38 <p>Cьогодні відбувається важливий перехід від пасивного до активного навчання, тому велика увага приділяється використанню інтерактивних технологій, що забезпечують організацію колективної пізнавальної діяльності, де всі учасники взаємодіють, обмінюються інформацією, вирішують проблеми в атмосфері співпраці, оцінюють власні дії. Проблему використання інтерактивних методів вивчали С. Крамаренко, А. Нісімчук, Г.Селевко, В. Химинець, О. Пометун та ін., але ефективність використання інтерактивних методів та форм навчання на уроках української мови у початковій школі фактично не досліджувалась. Метою статті стало визначення педагогічних умов, особливостей використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови у НУШ, розробка ефективних інтерактивних методів викладання, які можна використовувати на уроках української мови у НУШ.</p> <p>На основі теоретичного аналізу та особистого досвіду автор стверджує, що інтерактивні технології навчання залучають кожного учня до процесу засвоєння навчального матеріалу; підвищують мотивацію навчальної діяльності; сприяють засвоєнню продуктивних навичок спілкування (формують вміння слухати та чути одне одного, будувати діалог, задавати запитання); розвивають навички самостійної навчальної діяльності (визначати провідні та проміжні завдання, вміти передбачати наслідки власних виборів та об’єктивно їх оцінювати); виховують лідерські якості; вміння працювати в команді та нести відповідальність за спільну роботу та свій особистий внесок у її виконання. У статті наголошується, що ефективність використання інтерактивних методів навчання визначається дотриманням викладачем цілої низки педагогічних вимог: систематичного та послідовного застосування інтерактивних технологій; ретельної підготовки до їх використання з урахуванням віку та індивідуальних особливостей учнів. У статті розглядаються і загальні аспекти проведення уроків української мови з використанням інтерактивних технологій навчання в початковій школі.</p> Лілія Падалко, Наталія Євтушенко Авторське право (c) 2021 Лілія Падалка, Наталія Євтушенко https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/38 чт, 06 тра 2021 14:23:30 +0300 ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/41 <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Calibri, serif;"><span style="font-size: small;"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA">Організація освітнього процесу у закладах дошкільної освіти потребує врахування структури професійної компетентності майбутнього вихователя дітей дошкільного віку, яка визначається не тільки професійними базовими знаннями та уміннями, але й ціннісними орієнтаціями у професії, що характеризують мотиви та переваги педагога, уміння цінувати знання, досвід, взаємини з людьми в професії. Мотиви та професійне спрямування, що стимулюють педагогічну діяльність, обумовлюють ефективність і результативність цієї діяльності. Ураховуючи наведене вище та спираючись на сучасні тенденції розвитку освіти в Україні, для удосконалення освітнього процесу підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, у жовтні 2019 р. за ініціативи декана факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.</span></span><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="en-US">&nbsp;</span></span><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA">Г. Шевченка, доктора педагогічних наук, професора С.&nbsp;І.&nbsp;Стрілець на базі комунального закладу дошкільної освіти № 26 Чернігівської міської ради було створено навчальну лабораторію з фахової підготовки вихователів закладів дошкільної освіти.</span></span></span></span></p> <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Calibri, serif;"><span style="font-size: small;"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA">Співробітники лабораторії (завідувач закладу дошкільної освіти – В.&nbsp;В.&nbsp;Олексієнко та вихователь-методист Т.&nbsp;М.&nbsp;Біломитцева) та педагоги узгодили завдання діяльності лабораторії: проведення навчальних занять та семінарів-тренінгів для студентів; проходження різних видів практик; організація науково-дослідної роботи студентів спеціальності «Дошкільна освіта», зокрема виконання кваліфікаційних проєктів (робіт) відповідно до наукового напряму кафедри дошкільної та початкової освіти, написання наукових статей, участь у роботі студентських проблемних груп тощо.</span></span></span></span></p> <p class="western" lang="uk-UA" align="justify">&nbsp;</p> <p class="western" align="center"><img src="/public/site/images/smixnat/Кошель_1.JPG"></p> <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Calibri, serif;"><span style="font-size: small;"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA">Згідно з укладеним планом роботи навчальної лабораторії на базі закладу дошкільної освіти № 26 у 2020 р. організовано та проведено 2 семінари-практикуми – «Ейдетика роботи з дітьми», «Школа інноватики» для вихователів м.&nbsp;Чернігова із залученням викладачів і студентів спеціальності «Дошкільна освіта». Їх метою стала апробація методичних, інформаційних та навчальних матеріалів щодо використання ейдетики в освітньому процесі закладів дошкільної освіти; </span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA">актуалізація проблеми професійного вигорання педагогів та запобігання її виникнення.</span></span></span></span></span></p> <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Calibri, serif;"><span style="font-size: small;"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA">Під час</span></span><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA"> проведених семінарів-практикумів вихователі закладів дошкільної освіти отримали теоретичну інформацію про поняття «ейдетика» та «ейдетизм», дізналися про переваги методів ейдетики та особливості розвивальних ігор ейдетичного напрямку. ознайомилися з новими техніками у використанні ейдетичних прийомів у роботі з дітьми дошкільного віку, а також </span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA">продіагностувати рівні власної схильності до професійного вигорання, опанували техніки із запобігання професійного вигорання у практичній діяльності</span></span></span><span style="font-family: Georgia, serif;"><span lang="uk-UA">. Окрім того, було апробовано навчально-методичний посібник «Використання ейдетики в освітньому процесі закладів дошкільної освіти»: для студентів спеціальності «Дошкільна освіта», вихователів закладів дошкільної освіти та батьків.</span></span></span></span></p> <p class="western" lang="uk-UA" align="justify">&nbsp;</p> <p class="western" align="justify"><img src="/public/site/images/smixnat/Кошель2.JPG"></p> Анна Кошель, Вікторія Олексієнко; Віталій Кошель Авторське право (c) 2021 Анна КошельВіталій Кошель,Вікторія Олексієнко, https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/41 чт, 06 тра 2021 14:30:25 +0300 РЕАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЄКТУ ЕРАЗМУС + (МОДУЛЬ JEAN MONNET) https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/36 <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вперше здобув перемогу серед багатьох українських та зарубіжних закладів вищої освіти у конкурсі проєктів від Еразмус + (Модуль Jean Monnet) </span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;">620252-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-MODULE </span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>«EU experience of soft skills development of preschool and primary school age children by theatre activities in teacher training»</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"> «Підготовка майбутніх педагогів до впровадження європейського досвіду формування soft skills дітей дошкільного віку та учнів початкової школи засобами театральної діяльності». Проєкт розробили і реалізовують викладачів університету: О.П.&nbsp;Демченко, кандидат педагогічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри початкової освіти; Н.С.&nbsp;Казьмірчук, кандидат педагогічних наук, доцент, заступника декана з наукової роботи факультету дошкільної, початкової освіти та мистецтв імені Валентини Волошиної; І.Г. Барановська, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти І.А.&nbsp;Стахова, асистент кафедри початкової освіти; В.Г.&nbsp;Подорожний, асистент кафедри психології та соціальної роботи. Керівник проекту - О.В. Жовнич, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри методики навчання іноземних мов.</span></span></p> <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><img src="/public/site/images/smixnat/Демченко_1.JPG"></span></span></p> <p class="western" align="justify"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Мета проєкту:</em></span></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"> забезпечити теоретичну та практичну підготовку майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів початкових класів до використання театралізованої діяльності для розвитку soft skills різних категорій дітей та змістовної організації їхньої дозвіллєвої діяльності з урахуванням досвіду західноєвропейських педагогічних концепцій.</span></span></span></p> <p class="western" align="justify"><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><img src="/public/site/images/smixnat/Демченко_2.JPG"></span></span></span></p> Олена Демченко Авторське право (c) 2021 Олена Демченко https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/36 чт, 06 тра 2021 14:32:12 +0300