ЧИТАННЯ ЯК ВАГОМИЙ ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Наталія Нікітіна Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0002-7320-4819

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.7102166%20

Ключові слова:

читання, критичне мислення, інформаційне перевантаження, аргументація, аналітичні навички

Анотація

Мета статті – виявити тенденції розвитку/занепаду читання серед учнівської та студентської молоді; визначити вплив читання на формування та розвиток критичного мислення здобувачів освіти. Методи дослідження. Досліджувана проблема розглянута в контексті розвитку світової науково-критичної думки. Науковий пошук здійснювався за допомогою такого методологічного інструментарію: сукупності підходів (герменевтичного та парадигмального); принципів (об’єктивності та системності). У дослідженні використано такі методи: теоретичні (аналіз, синтез, систематизація та узагальнення) та емпіричні (анкетування , спостереження, бесіда). Наукова новизна. У статті визначено вплив читання на формування критичного мислення в учнівської та студентської молоді в умовах зміненого інформаційного простору, виокремлено тенденції як розвитку, так і занепаду читання серед здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти в умовах конвергенції медіапростору, схарактеризовано і визначено методи, що розвивають критичне мислення як запобіжник наступу інформаційного поля на свідомість особистості. Висновки. Сучасний техногенний світ має неабиякий вплив на свідомість будь-якої особистості, особливо несформованої, не здатної протистояти засиллю інформації різної тематики, походження, вірогідності тощо. І тільки переважно читання формує аналітичну креативну особистість XXI століття. Узагальнені матеріали анкетування дозволили зробити висновки, що читання серед здобувачів освіти має тенденцію занепаду, оскільки тільки 8% респондентів читають із захопленням, а книжки є невід’ємною складовою їхнього життя. 30% є «слабкими» читачами, тобто тими, хто не був «залучений» до читання, воно не стало особистісно важливою цінністю життя, оскільки не відбулось встановлення зв’язків із культурою та соціумом засобами читання. Змінене ставлення «слабких» читачів до читання уможливить їхнє подальше входження в культурний простір країни. Респонденти, у яких відбулося «залучення до читання», демонструють високі навчальні результати й мають набуті навички критичного мислення.

Біографія автора

Наталія Нікітіна, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка

кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри мов і методики їх викладання, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Чернігів, Україна. Наукові інтереси: діалогічність художньої реальності (діалоги М. Бахтіна та полілоги Ю. Крістєвої) в малій жіночій прозі; роль медіазасобів та їх вплив на свідомість; формування читацької компетентності як парадигма успішної особистості майбутнього.

Посилання

Воропай, Т. С., & Тягло, А. В. (2001). Критическое мышление: проблема мирового образования ХХI века. Постметодика, 3 (35), 19–26.

Выготский, Л. С. (2005). Сознание как проблема психологии поведения. Москва: Смысл; Эксмо.

Галактионова, Т. Г., Казакова, Е. И., Гринева, М. И., Пугач, В. Е., & Эпштейн, М. М. (2009). «Успешное чтение»: теория и практика. Санкт-Петербург: ЛЕМА.

Гандзілевська, Г., & Костюшко, І. (2020). Критичне мислення як необхідна складова професійної компетентності сучасного вчителя. ΛΌГOΣ. ONLINE, 10. Відновлено з https://www.ukrlogos.in.ua/10.11232-2663-4139.10.22.html

Козира, В. (2017). Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі. Тернопіль: Астон.

Коряковцева, Н. Ф. (2013). Reading Methods. Іn Routhledge Encyclopedia of Language Teaching and Learning (c. 583–584). London: Routledge.

Косянчук, С. В. (2018). Соціалізація та самовизначення особистості: апґрейдери процесу реалізації педагогічних технологій в умовах профільного навчання. Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень (с. 138–141). Київ: Талком.

Мазорчук, М., Вакуленко, Т., Терещенко, В., Бичко, Г., Шумова, К., Раков, С., & Горох, В. (2020). PISA2018: основні результати та висновки. Що знають і вміють українські 15-річні учні. Київ: Український центр оцінювання якості освіти.

Нікітіна, Н. (2021). Анкетування для визначення рівня читацької компетентності. Відновлено з https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSer6n3fTgnVc6VRa5rCLDT5KypDeM2xbQGTKHY4ebGw8QkVdw/viewform?usp=sf_link

Пометун, О. І. (2018). Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал, 2, 89–98.

Русова, С. (1934). Нова школа соціального виховання. Лейпциг: Українське видавництво в Катеринославі.

Сухомлинський, В. О. (1976). Вибрані твори (Т. 1). Київ: Радянська школа.

Терно, С. О. (2009). Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти. Запоріжжя: Просвіта.

Халперн, Д. (2000). Психология критического мышления. Санкт-Петербург: Питер.

Braus, J., & Wood, D. (1994). Environmental education in the schools: creating a program that works! North American Association for Environmental Education (NAAEE).

Burton, D., & Rosenblatt, L. (1968). Literature as Exploration. The English Journal, 57 (9), 1359–1360. doi: 10.2307/812153

Cardin, M. (2012). Google CEO Worries that Google Is Making Us Stupid. The Teeming Brain. Відновлено з https://www.teemingbrain.com/2010/02/02/google-ceo-worries-that-google-is-making-us-stupid/

Cluster, D. (2001). What is the critical thinking? Change: Intercultural Journal about thinking development through reading and the letter, 4, 36–40.

Dewey, J. (1910). How We Think. Chicago: D. C. Heath & Co Publishers.

Facione, P. A. (1990). Critical Thinking: A Statement of Expert Consensus for Purposes of Educational Assessment and Instruction (The Delphi Report).

Gross, B. M. (1964). The Managing of Organizations: The Administrative Struggle. New York: Free Press of Glencoe.

Lipman, M. (1991). Thinking in Education. Cambridge, MA: Cambridge University Press.

Meredith K., & Steele, L. (2011). Classrooms of Wonder and Wisdom: Reading, Writing, and Critical Thinking for the 21st Century. Thousand Oaks: Corwin Press.

Meredith, K., Steele, L., Temple, Ch., & Walter, S. (1997a). Foundation for Critical Thinking: interdisciplinary program (Part 1). Seattle: Publishing House of OSI.

Meredith, K., Steele, L., Temple, Ch., & Walter, S. (1997b). Promotion of critical thinking (Part 2). Seattle: Publishing House of OSI.

Piaget, J. (1950). The psychology of intelligence. New York: Harcourt, Brace.

Popper, K. R., & Ecclers, J. C. (1982). Das Ich Und Sein Gehirn. München: Piper Verlag GMBH.

Richard, P. W. (1990). Critical Thinking: What Every Person Needs to Survive in a Rapidly Changing World. Rohnert Park, CA: Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State Univ.

Toffler, A. (1970). Future Shock. New York, Vereinigte Staaten: Penguin Random House.

Downloads

Опубліковано

2022-10-25

Як цитувати

Нікітіна, Н. (2022). ЧИТАННЯ ЯК ВАГОМИЙ ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ. NewInception, (1-2 (7-8), 78–87. https://doi.org/10.5281/zenodo.7102166

Номер

Розділ

ОСВІТА ХХІ СТОЛІТТЯ