СТАН СФОРМОВАНОСТІ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НУШ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.5972337%20

Ключові слова:

майбутні учителі початкових класів, професійна діяльність, реформа «Нова українська школа», мотивація

Анотація

Мета статті – діагностування рівня розвитку мотивації майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах Нової української школи (НУШ), зіставлення його з рівнем розвитку відповідної мотивації вчителів початкових класів, окреслення продуктивних шляхів підвищення мотивації здобувачів вищої освіти зі спеціальності 013 Початкова освіта. Методи дослідження. Для досягнення мети автори використали напівструктуроване наративне дослідження на основі наративної рамки із включенням метафоричних позицій. Результати дослідження було піддано якісному та кількісному аналізу із використанням методів ранжування, кількісного й атрибутивного групування результатів, методу сумарних оцінок та ін.

Наукова новизна. Актуальність дослідження базується на особливостях практичної імплементації реформи «Нова українська школа» в українську освітню систему, що, зокрема, полягають у невідповідності між планом проведення реформи і її реальними наслідками. Автори вважають, що найвагоміше значення в подоланні цього розриву має підготовка вмотивованого вчителя, що має глибоке усвідомлення основних інновацій НУШ та прагне до професійної діяльності в умовах її реформування. Для проведення практичного дослідження автори виокремили в мотивації вчителя три основних показники: інноваційний (виявляв ставлення до освітніх інновацій); ціннісний (ілюстрував усвідомлення цінностей НУШ); інтенційний (демонстрував прагнення та особистісні наміри якісно організовувати освітній процес у НУШ у майбутній професійній діяльності). Висновки. У результаті дослідження було виявлено, що в майбутніх учителів початкових класів найбільш розвинено інноваційний показник, інтенційний перебуває на достатньому рівні, а ціннісний показник розвинено найменше. Загальний рівень розвитку мотивації майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах НУШ визначено на достатньому рівні. Результати дослідження дозволили авторам визначити продуктивні шляхи підвищення мотивації майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах НУШ: системне опанування відомостей про філософію НУШ та ключові позиції її формули в процесі фахової підготовки; аналіз та оновлення силабусів і робочих навчальних програм із дисциплін фахового циклу, забезпечення їх сучасним візуальним та аудіоконтентом; застосування інноваційних технологій навчання майбутніх учителів та ін.

Біографії авторів

Інна ХИЖНЯК, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Докторка педагогічних наук, професорка, декан факультету початкової, технологічної та професійної освіти, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ, Україна)

Ірина ВІКТОРЕНКО , ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Докторка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри теорії і практики початкової освіти, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ, Україна)

Посилання

Водолазська, Т. В. (2019). Міфи Нової української школи: Як педагогам дати собі раду в умовах змін. Імідж сучасного педагога, 1 (184), 8–11. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-1(184)-8-11

Юрченко, В. І., & Гриценок, Л. І. (2020). Вплив конкурсу-квесту на ставлення учасників освітнього процесу до реформи «Нова українська школа». Наукові студії із соціальної та політичної психології, 45 (48), 110–121. Відновлено з http://sssppj.org/index.php/ssj/article/download/147/143/

Bahramia, V., Hosseinia, M., & Reza Atai, M. (2019). Exploring research-informed practice in English for academic purposes: A narrative study. English for Specific Purposes, 54, 152–165. DOI: 10.1016/j.tate. 2018.05.012

Ching, K. L. , & Ching, C. C. (2012). Past is prologue: Teachers composing narratives about digital literacy. Computers and Composition, 29, 205–220. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.compcom.2012.05.001

Craig, C. J. (2020). «Data is [G]od»: The influence of cumulative policy reforms on teachers’ knowledge in an urban middle school in the United States. Teaching and Teacher Education, 93 (103027). DOI: 10.1016/j.tate.2020.103027

Dahl, K. K. B. (2015). Narrative learning through life: Kenyan teachers’ life-stories and narrative learning, and what this means for their relation tо the teaching profession. International Journal of Educational Development, 40, 145–155. DOI: 10.1016/j.ijedudev.2014.10.006

Khyzhniak, I., & Viktorenko, I. (2021, March 10-11). Primary School Teachers’ Attitude to the New Ukrainian School Reform. In Advances in Economics, Business and Management Research, proceeding of the International Conference on Economics, Law and Education Research (ELER 2021), 170 (рр. 299–305). Kyiv. DOI: https://doi.org/10.2991/aebmr.k.210320.051

Mäkinen, M. (2013). Becoming engaged in inclusive practices: Narrative reflections on teaching as descriptors of teachers’ work engagement. Teaching and Teacher Education, 35, 51–61. DOI: 10.1016/j.tate. 2013.05.00

Pulvermacher, Y., & Lefstein, A. (2016). Narrative representations of practice: What and how can student teachers learn from them? Teaching and Teacher Education, 55, 255–266. DOI: 10.1016/j.tate.2016.01.013

Downloads

Опубліковано

2022-07-25

Як цитувати

ХИЖНЯК, І., & ВІКТОРЕНКО , . І. . (2022). СТАН СФОРМОВАНОСТІ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НУШ. NewInception, (3-4 (5-6), 41–51. https://doi.org/10.5281/zenodo.5972337

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ