ПРОГНОСТИЧНІСТЬ – ОЗНАКА ТА ВЛАСТИВІСТЬ ОБ’ЄКТА Й ПРЕДМЕТА ПЕДАГОГІКИ ЯК НАУКИ

  • Ірина Шапошнікова Національний педагогічний університет імені Н.П. Драгоманова
  • Володимир Бондар Національний педагогічний університет імені Н.П. Драгоманова
Ключові слова: Ключевые слова: педагогическое прогнозирование, объект и предмет педагогики и педагогических исследований, научно-методологический аппарат исследования, тема и проблема, объект, предмет исследования, компоненты научного аппарата исследования, их иерархия.

Анотація

Мета статті – науковий аналіз та узагальнення концептуальних положень питання проєктування наукового апарату науково-освітнього пошуку нового знання у дослідницькій та педагогічній діяльності в контексті вимог теорії систем та прогностичної функції педагогічної науки.

Методологія. В основу дослідження покладено методологічні положення, що містяться в наукових працях видатних педагогів, істориків, громадських діячів про предмет педагогіки як історичної категорії, розмежування поняття об’єкта і предмета педагогіки як науки, основні й наскрізні функції загальної педагогіки, про стандарти соціально організованого педагогічного процесу, відтак ураховано принципи історизму, об'єктивності, усебічного розвитку, взаємозалежності та наступності соціально-педагогічних явищ; теорія розвитку особистості, де провідна роль відведена ідеям гуманізму, збагаченню загальнолюдськими цінностями, спрямованими на гармонізацію різних сторін особистості та її творчий саморозвиток. Підґрунтям дослідження стали традиційні загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація тощо), використані для узагальнення та систематизації теоретичних питань проєктування наукового апарату науково-освітнього пошуку нового знання у дослідницькій та педагогічній діяльності, а також історичні (порівняльно-історичний, історико-типологічний, історико-структурний, ретроспективний), метод класифікації й узагальнення джерел, що уможливили здійснити спостереження за виникненням, становленням і розвитком педагогіки як науки в конкретних історичних умовах.

Наукова новизна. У центрі уваги авторів статті питання про вибір об’єкта і предмета педагогічного дослідження та розкриття їх системотвірної функції для визначення теми і проблеми дослідження та решти складових наукового апарату, реалізації відповідних функцій кожного його компонента, чіткої ієрархізації структури прогностичного наукового апарату теоретичного чи прикладного рівня дослідження. Презентуються як автономні, не залежні науково-прикладні поняття, сукупність яких не складає дослідницько-експериментальну систему. Розглянуто основні й наскрізні функції загальної педагогіки. Особливу увагу приділено функції наукового передбачення нового очікуваного результату.

Висновки. Проведене дослідження Ретроспективний аналіз розвитку педагогіки, впливу на педагогічний процес поглядів провідних учених, бачення новизни предмета дослідження, врахування його впливу на подальший розвиток дидактики і психології дають нам змогу визначитися у предметі сучасної педагогікидало змогу підтвердити значущість і практичну доцільність питання проєктування наукового апарату науково-освітнього пошуку нового знання у дослідницькій та педагогічній діяльності в контексті вимог теорії систем та прогностичної функції педагогічної науки.

З’ясовано, що в практиці багатьох досліджень на різних рівнях узагальнення (магістерська, кандидатська, докторська дисертації) подаються і наповнюються змістом всі компоненти наукового апарату, але їх аналіз засвідчує, що не завжди вони взаємозв’язані між собою і не являють методологічної цілісності, тому варто надалі їх узгодити, аби гарантовано отримати очікуваний освітньо-культурний та пошуковий успіх потенційного вчителя нової української школи.

Опубліковано
2021-05-06
Як цитувати
Шапошнікова, І., & Бондар, В. (2021). ПРОГНОСТИЧНІСТЬ – ОЗНАКА ТА ВЛАСТИВІСТЬ ОБ’ЄКТА Й ПРЕДМЕТА ПЕДАГОГІКИ ЯК НАУКИ. New Inception, (2), 59-65. вилучено із https://journal.chnpu.edu.ua/index.php/newinception/article/view/33