Biota. Human. Technology

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ШОТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ СОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Надія Лапицька, Анастасія Білобородько — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

В роботі розглянуто можливість використання вичавок із дикорослих ягід для виробництва настоянок, що будуть використовуватися у рецептурі шотів. Встановлено актуальність розширення асортименту напоїв у барах та ресторанах. Доведено, що використання побічних продуктів сокового виробництва – вичавок, буде рентабельним, оскільки в закладах ресторанного господарства часто замовляють фреші, при виробництві яких накопичується значна кількість побічних продуктів. Крім того, вичавки значною мірою накопичуються і на сокових підприємствах, що знизить ризики нестачі сировини.

У представленій роботі підібрано інгредієнти для виробництва шотів. Привернуто увагу зниженню вмісту алкоголю в цьому напої та підвищенню його функціональності.

Для приготування настоянок використовували вичавки журавлини і обліпихи. Як екстрагент використовували горілку. Співвідношення вичавки : горілка було 1 : 5. Екстрагування здійснювали за температури 8…10 °С протягом 12…24 год. Після цього настоянку перемішували і фільтрували. Фільтрат використовували для приготування шотів.

З метою розробки рецептури нового шоту було вивчено показники якості сировини, що буде використовуватися для його виробництва. Встановлено, що настоянки із вичавок журавлини і обліпихи мають на 44,4 і 56,0 % меншу міцність порівняно із горілкою. Поряд із тим, що для виробництва шотів будуть використовуватися апельсиновий сік і ананасовий сироп, що взагалі не містять спирту, можна стверджувати про досягнення мети створення алкогольного напою для закладів ресторанного господарства із зниженим вмістом спирту та підвищеною функціональністю.

Шоти – це шаруваті напої. Для отримання «шаруватості» слід чітко розуміти густину сировини, що буде використовуватися. Згідно із даними досліджень найбільшу густину має ананасовий сироп, найменшу – горілка.

Відповідно до отриманих в роботі даних було розроблено рецептуру і технологічну схему виробництва шотів за використання побічних продуктів сокового виробництва. Отримані напої характеризувалися високими органолептичними показниками, мали привабливий вигляд і оригінальний аромат. Все це робить розроблений напій привабливим для споживачів і дозволяє розширити асортимент алкогольних напоїв із функціональними властивостями у барах та ресторанах.

Мета статті – розробити технологію шотів за використання вичавок із обліпихи та журавлини.

Методологія. Під час проведення роботи використовували фізико-хімічні та органолептичні методи досліджень. Опрацювання результатів здійснювали за допомогою баз даних MC Excel.

Наукова новизна полягає в тому, що запропоновано комплексну переробку сировини з метою підвищення рентабельності виробництва напоїв та надання їм функціональності за рахунок використання вичавок обліпихи і журавлини при виробництві шотів у закладах ресторанного господарства.

Висновки: доведено доцільність використання настоянок із вичавок дикорослих ягід журавлини і обліпихи при виробництві змішаних напоїв. Підібрані інгредієнти, що дозволяють отримати оригінальний якісний шот. Розроблено технологію отримання шотів за використання настоянок із вичавок журавлини або обліпихи. Проаналізовано органолептичні показники отриманих напоїв. Сформульовано подальші дослідження за роботою.

ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ДИМЕТИЛСУЛЬФОКСИДУ У РОСТОВОМУ ТЕСТІ

Наталія Ткачук, Любов Зелена, Ярослав Новіков, Вероніка Тараненко — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Диметилсульфоксид (ДМСО) широко використовується як промисловий розчинник і для різноманітних медичних цілей. Повідомлення щодо токсичності ДМСО для живих організмів різняться. У біотестуванні токсикантів широко використовуються рослини Lepidium sativum L. та Raphanus raphanistrum subsp. sativus (L.) Domin. Наразі відомості щодо фітотоксичності водних розчинів ДМСО за цими тест-рослинами відсутні, що й зумовило мету даної роботи.

Методологія. Оцінку фітотоксичності водних розчинів ДМСО здійснювали за ростовим тестом. Як тест-рослини використано: 1) редьку посівну (R. raphanistrum subsp. sativus) сорту Французький сніданок, насіння якої у кількості 10 штук розміщували у чашці Петрі на фільтрувальному папері, змоченому дистильованою водою (контроль) або 0,5 %, 1,0 %, 5,0 %, 10,0 %, 25,0 % або 45,0 %-ним водним розчином ДМСО (дослід); 2) крес-салат (L. sativum) сорту Афродита, насіння якого у кількості 10 штук розміщували у чашці Петрі на фільтрувальному папері, змоченому дистильованою водою (контроль) або 0,025 %, 0,05 % або 0,1 %-ним водним розчином ДМСО (дослід). Дослідження здійснювали у потрійній повторності 6 діб (редька) та 5 діб (крес-салат), протягом яких на 3-ю добу визначали енергію проростання насіння тест-рослин (%), на 6-у добу (редька) та 5-у добу (крес-салат) – схожість насіння (%) та біометрико-морфометричні показники проростків тест-рослин (довжину коріння та надземної частини, мм).

Наукова новизна. У ростовому тесті з R. raphanistrum subsp. sativus показано екстремальну фітотоксичність для 5,0-45,0 %-них водних розчинів ДМСО та відсутність фітотоксичності для 0,025-1,0 %-них водних розчинів ДМСО у ростовому тесті з L. sativum та R. raphanistrum subsp. sativus.

Висновки. Водні розчини ДМСО у концентраціях 0,025-1,0 % не проявили фітотоксичних властивостей за ростовим тестом з L. sativum та R. raphanistrum subsp. sativus на відміну від 5,0-45,0 %-них розчинів, які проявили екстремальну фітотоксичність за ростовим тестом з R. raphanistrum subsp. sativus. Отримані результати вказують, що дана речовина не гальмуватиме ріст рослин за концентрацій, виявлених у стічних водах (0,05-0,08 %).

МУТАГЕННИЙ ВПЛИВ НАНОЧАСТИНОК НІКЕЛЮ, СИЛІЦІЮ, ТИТАНУ НА ОНТОГЕНЕЗ DROSOPHILA MELANOGASTER

Дарія Любчикова, Павло Нагорний, Валентин Дедович, Юрій Дятлов, Олександр Третяк — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи. Дослідження мутагенного впливу різних концентрацій наночастинок титану, нікелю та силіцію на онтогенез Drosophila melanogaster (D. melanogaster) ліній Canton S і Ebony.

Методологія. Дослідження проводилося шляхом приготування поживного середовища для D. melanogaster з додаванням наночастинок титану, силіцію, нікелю; схрещенням у даному середовищі експериментальної вибірки комах чистих ліній Ebony і Canton S, та подальшим обліком змін фенотипу в особин першого та другого поколінь. Приготування поживного середовища здійснювалося за методикою Yaschenko et al (2023). Для обробки кількісних даних обліку фенотипових проявів мутацій використано методи описової статистики, непараметричний U-критерій Манна-Уітні, методи графічної візуалізації даних.

Наукова новизна. Вперше схарактеризовано мутагенну активність наночастинок титану, нікелю, силіцію у концентраціях 0,1 мг/см³ і 0,01 мг/см³ на прикладі індукованих мутацій у експериментальній вибірці особин D. melanogaster чистих ліній Canton S і Ebony, та їх нащадків першого і другого поколінь.

Висновки. Виявлено, що наночастинки титану призводять до виникнення мутацій як у концентрації 0,1 мг/см³ (14,8 % мутантних особин у першому поколінні та 19,8 % у другому поколінні), так і в концентрації 0,01 мг/см³ (4,3 % у першому поколінні та 3,7 % у другому). Водночас наночастинки силіцію і нікелю демонструють мутагенну активність лише за більших концентрацій (0,1 мг/см³). Серед піддослідних особин, які розвивалися у середовищі з концентраціями 0,01 мг/см³ наночастинок нікелю і силіцію, фенотипових ознак мутацій не виявлено. Проаналізовано також певні відмінності мутагенезу у вибірках особин ліній Ebony та Canton S, які пов’язані з впливом досліджуваних речовин на клітинні системи репарації D. melanogaster. За підсумками дослідження обґрунтовано практичну недоцільність використання наночастинок титану у фармакологічних цілях, а також необхідність подальшого ґрунтовного дослідження можливості медичного та фармакологічного застосування наночастинок силіцію та нікелю.

ЗМІНИ МОРФОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КОРОПА ЗА ДІЇ МІКОТОКСИНУ Т2

Лідія Полотнянко, Ольга Мехед — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мікотоксини, токсичні речовини, що утворюються грибами, є одними з найпоширеніших забруднювачів кормів та продуктів харчування в Україні. Сприятливі кліматичні умови та антропогенний вплив сприяють їхньому активному розвитку та поширенню. Зараження мікотоксинами може призводити до значних економічних втрат в агропромисловому комплексі та негативно впливати на здоров'я тварин і людей. Повний перелік та детальна характеристика симптомів отруєння можуть бути використані як індикатори для визначення отрут, а також незаразних захворювань риб.

Мета роботи: дослідити вплив мікотоксину Т2 на морфологічні показники організму коропа. Об’єкт дослідження: особливості змін морфологічних показників риб за дії мікотоксину Т2. Предмет дослідження: вплив мікотоксину Т2 на зовнішні показники органів та тканин коропа.

Методологія. Об’єктом дослідження були двохлітні коропи: лускатий та дзеркальний (Cyprinus carpio L.) масою 200-300 г. Досліди по вивченню впливу мікотоксину проводили у 200-літрових акваріумах з відстояною водопровідною водою, в які рибу розміщували з розрахунку 1 екземпляр на 40дм³ води. В усіх випадках здійснювався контроль та підтримувався постійний гідрохімічний режим води. Концентрацію мікотоксину, що відповідала 2 ГДК досягалася шляхом внесення розрахункових кількостей розчину мікотоксину. Визначали зоологічну (L) та промислову (l) довжини риб, коефіцієнт вгодованості за Фултоном (Q). Усі результати були оброблені статистично.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше вивчено комплексний вплив мікотоксину Т2 та морфологічні показники коропа дзеркального та коропа лускатого.

Висновки. У результаті дослідження було встановлено негативний вплив мікотоксину Т-2 на морфологічні показники організму карпа. Під дією токсину Т-2 у риб спостерігались суттєві зміни в структурі зябер, шкірних покривів, плавців та внутрішніх органів. У зябрах були виявлені знебарвлення кінців пелюсток, поява світлих плям та численні крововиливи, що вказує на порушення кисневого обміну. На шкірі риб зафіксовано утворення білуватого слизу, а також окремі виразки, що є ознакою дермонекротичних процесів. Також було встановлено, що мікотоксин Т-2 викликає порушення геморагічного характеру, що проявляється у численних крововиливах у тканинах м’язів та органах травної системи. Порівняльний аналіз впливу токсину на лускатого та дзеркального карпа показав, що лускатий карп має вищу витривалість, що може бути пов'язано з його кращими темпами росту та стійкістю до несприятливих умов. Таким чином, мікотоксин Т-2 становить значну загрозу для здоров'я риб та може негативно впливати на показники аквакультури. Це дослідження підкреслює необхідність контролю за якістю кормів та вмістом мікотоксинів для попередження інтоксикації в рибному господарстві.

ЗМІНИ ВМІСТУ АДЕНІЛАТІВ В ТКАНИНАХ КОРОПА ЗА ДІЇ МІКОТОКСИНУ Т2

Сергій Матюшко, Ольга Мехед — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи. Дослідження впливу мікотоксину Т2 на вміст аденілатів в тканинах білих м’язів, печінки та мозку коропа.

Методологія. Визначення вмісту АТФ, АДФ та АМФ у тканинах відповідних органів риб проводили методом висхідної одномірної тонкошарової хроматографії на силікагелевих пластинках «Sorbfil» з використанням системи розчинників: 1,4- діоксан, ізопропанол, аміак, вода у співвідношенні (4:2:1:4). Крім того, для більш повної оцінки стану аденілатної системи різних тканин коропа в умовах навантаження мікотоксином Т2 були розраховані такі характеристики енергетичного стану клітини: аденілатний енергетичний заряд (АЕЗ) та відношення мас аденілаткиназної реакції (ДМ_АК) Також розраховували відсоткове співвідношення аденілових нуклеотидів у тканинах риб. Кількість неорганічного фосфору визначали за методом Фіске–Субароу.

Наукова новизна. Дослідження розкриває специфічні зміни у вмісті аденілатів під впливом мікотоксину Т2 в тканинах коропа, що дозволяє глибше зрозуміти тканинну специфічність енергетичного обміну у риб. Встановлено, що досліджуваний мікотоксин значно знижує концентрацію АТР, ADP та AMP в білих м’язах і печінці. Ці результати сприяють розумінню впливу мікотоксинів на водні організми та їхню енергетичну регуляцію.

Висновки. Вплив мікотоксину Т2 на аденілатний профіль тканин коропа вказує на його тканинну специфічність. Присутність його в кормах призводить до значного зниження концентрацій макроергічних сполук, особливо в білих м'язах, що негативно впливає на енергетичний баланс клітин.

Під дією мікотоксину, внесеному безпосередньо у воду акваріумів, в печінці та мозку спостерігається підтримка рівня АТФ, що свідчить про активізацію енергетичного обміну. Отримані результати підтверджують необхідність контролю вмісту мікотоксинів у кормах риб у сільському господарстві.

ОЦІНКА РІВНЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПАРКОВІ ЕКОСИСТЕМИ ЧЕРНІГОВА

Наталія Мірошник, Ольга Тертична — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи. Оцінювання стану паркових екосистем міста Чернігова залежно від рівня урбанізації та аерозабруднення від автошляхів.

Методологія. Стан паркових екосистем (ПЕ) м. Чернігова, розташованих в різних районах міста за методичними рекомендаціями (Lavrov et al., 2021). Видовий склад, санітарний стан насаджень за ярусами і вплив аеротехногенного забруднення вивчали на тимчасових пробних площах (площа 0.2-0.6 га) у середньовікових насадженнях у 2023. Індекс урбанізації, розрахований за допомогою програми Urbanization Score, яка аналізує поверхню землі за категоріями – асфальт, будівлі та інтенсивність зелених насаджень за знімками Google Maps. Навантаження автошляхів та кількість викинутих у повітря фітотоксикантів біля ПЕ обраховано за методикою (Miroshnyk et al., 2022. Для побудови карт використовували ГІС-пакет Golden Software Surfer 19.2.213 з методом кригінгу та QGIS 3.16.3.

Наукова новизна. Вперше, через рік після активних бойових дій, навесні 2022 року провели екологічну оцінку зеленої інфраструктури Чернігова. Результати дослідження показують, що значення індексів урбанізації в Чернігові коливаються від 2,5 до -5 і зменшуються з наближенням до долини р. Дніпро.

Висновки. Встановлено, що регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» та залишки лісового масиву мікрорайону Подусівка зазнають значного впливу аеротоксикантів автомобільних викидів. Центральний парк культури і відпочинку «Міський сад» і міський лісопарк «Мар’їн Гай», розташовані в долині річки, мають кращий санітарний стан, ніж у центральній частині міста. З наближенням до долини річки ступінь урбанізації зменшується. Значні пошкодження зеленої інфраструктури в лісовій зоні Лижної бази зафіксовано внаслідок бойових дій під час облоги міста в лютому-квітні 2022 року.

ЗНАЧЕННЯ ЗАЛІЗА В РАЦІОНІ ДОНОРІВ КРОВІ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ

Малгожата Градюк, Галина Ткаченко, Наталія Кургалюк — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження: Ця публікація є оглядовою статтею і присвячена важливості заліза в раціоні донорів крові, а саме ролі цього мікроелемента в організмі людини, впливу донорства крові на його рівень та рекомендаціям щодо добавок і харчування, щоб запобігти дефіциту цього елемента. В умовах зростання кількості донорів крові та впливу цієї процедури на їхнє здоров’я, інформація, представлена в цій статті на основі результатів досліджень багатьох авторів, має важливе значення для розробки ефективних дієтичних стратегій.

Методологія. Для отримати даних дляї статті було здійснено пошуки у базах даних PubMed, Scopus, Web of Science і Google Scholar. При цьому обиралися лише такі комбінації ключових слів, як «добавки заліза», «донори крові», «дефіцит заліза», «дієтичне залізо», «профілактика анемії», «рівень феритину». Здійснено обробку літератури за період 1970-2024 років. Крім того було використано результати досліджень, опубліковані в рецензованих наукових журналах. Усі використані статті спочатку оцінювалися на основі їх назв та анотацій. При виборі враховували таку інформацію, як характеристики дослідних груп, методи оцінки рівня заліза, результати та зареєстровані побічні ефекти. Ключові результати щодо ефективності добавок заліза, впливу дієти та моніторингу рівня заліза обговорювалися в контексті їхньої актуальності для донорів крові.

Наукова новизна. У цій статті запропоновано комплексний підхід до вивчення ролі заліза в раціоні донорів крові, поєднуючи результати останніх досліджень із практичними рекомендаціями щодо дієти та добавок. Представлені як біологічні, так і практичні аспекти, що є інноваційним підходом до обговорюваної теми, а також поєднано знання з різних галузей, таких як гематологія, дієтологія, біохімія та профілактична медицина, що дозволяє всебічно проаналізувати цю проблему. Інтеграція цих дисциплін веде до кращого розуміння впливу заліза на здоров'я донорів крові. Цей огляд базується на останніх клінічних дослідженнях і мета-аналізах, що забезпечує достовірність представлених даних. Аналіз результатів останніх досліджень дозволяє сформулювати більш актуальні та точні рекомендації щодо препаратів заліза. Запропоновано персоналізувати дієтичні рекомендації для донорів крові, враховуючи індивідуальні потреби цих людей та індивідуальні метаболічні відмінності. Індивідуальний підхід до дієти та добавок заліза може підвищити ефективність запобігання дефіциту заліза. Висвітлено профілактичні стратегії, такі як програми підтримки донорів крові, які повинні включати регулярний моніторинг рівня заліза, освітницькі програми щодо харчування та добавок, а також індивідуальні дієтичні втручання. Звернено увагу на необхідність довгострокового моніторингу ефектів добавок заліза, яким часто нехтують в короткострокових дослідженнях, а довгостроковий підхід дозволить надійно оцінити тривалість ефектів добавок і його вплив на здоров'я донорів крові.

Висновки. Залізо відіграє фундаментальну роль у підтримці здоров'я донорів крові. Цей елемент необхідний для продукції гемоглобіну, транспортування кисню та багатьох інших метаболічних функцій. Регулярна здача крові викликає значну втрату цього мікроелемента, що може призвести до його дефіциту та анемії при неправильному поповненні. Щоб компенсувати втрату заліза, донорам крові слід звернути особливу увагу на свій раціон. Продукти, багаті гемовим залізом, такі як м’ясо та риба, і негемовим залізом, такі як бобові та зелені листові овочі, повинні складати основу їхнього раціону. Додатково прийом вітаміну С під час їжі може збільшити засвоєння негемового заліза. Регулярний прийом препаратів заліза є ефективним методом профілактики дефіциту заліза у донорів крові. Клінічні дослідження показали, що добавки заліза покращують рівень гемоглобіну та феритину, знижуючи ризик анемії. Добавки повинні підбиратися індивідуально, і донорів слід регулярно контролювати щодо рівня цього елемента в організмі. Просвітницькі програми донорів крові щодо важливості регулярного моніторингу рівня заліза, профілактики анемії та відповідної дієти має вирішальне значення. Програми підтримки, які включають регулярний моніторинг рівня заліза, надання добавок і індивідуальні рекомендації щодо дієти, можуть значно покращити здоров’я донорів і їх здатність продовжувати донорство. Необхідні подальші дослідження, щоб визначити оптимальні стратегії додавання заліза та їх довгостроковий вплив на здоров’я донорів крові. Дослідження також мають бути зосереджені на індивідуальних відмінностях у метаболізмі даного елемента та на розробці персоналізованих дієтичних рекомендацій.

ЗБАГАЧЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ЯК КЛЮЧОВИЙ АСПЕКТ ДОБРОБУТУ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19

Анастасія Рафальська, Галина Ткаченко, Наталія Кургалюк — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Збагачення навколишнього середовища (ЗС) – це ефективний метод покращення нейропластичності та зменшення поведінкових проблем у ссавців, що утримуються в неволі. Оскільки створення ЗС передбачає вплив соціальних стимулів і нових об’єктів, його екстраполяція на людей можна вважати розумним. У цій статті автори пропонують розглядати ЗС як перспективну стратегію боротьби з соціальною ізоляцією, викликаною пандемією, надаючи кращі можливості для поведінкової адаптації.

Мета: Мета цього огляду – дослідити важливість ЗС як фундаментального компонента сприяння добробуту людей після пандемії COVID-19. Мета цієї статті полягала в тому, щоб продемонструвати зв’язок між психологічним дистресом, когнітивними порушеннями та нейропсихологічним статусом у пацієнтів, які страждають на COVID-19 та пов’язану з COVID ізоляцією, а також описати переваги підходу до ЗС та запропонувати його як потенційне рішення для покращення роботи мозку.

Методологія: був проведений пошук в академічних базах даних, таких як PubMed, PsycINFO, Web of Science і Google Scholar. Використовувалися такі ключові слова, як «збагачення навколишнього середовища», «вплив природи», «фізична активність», «соціальна взаємодія», «когнітивна стимуляція», «благополуччя», «психічне здоров’я», «пандемія COVID-19» та пов’язані з ними терміни. Пошук був обмежений статтями, опублікованими англійською мовою та зосередженими переважно на людських популяціях. Дослідження, які підлягали включенню, включали емпіричні дослідження, оглядові статті, мета-аналізи та теоретичні статті, пов’язані зі ЗС та добробутом людей під час пандемії COVID-19. Відповідні статті перевірялися з використанням заголовків і анотацій, щоб визначити придатність для рецензування повного тексту. Дані були відібрані з вибраних статей, включаючи цілі дослідження, методи, ключові висновки та наслідки для добробуту людини. Дослідження були узагальнені тематично, щоб визначити спільні теми, тенденції та прогалини в літературі. Огляд має на меті забезпечити всебічний синтез літератури про роль ЗС в сприянні добробуту людей під час пандемії COVID-19.

Наукова новизна: огляд представляє нову перспективу шляхом синтезу існуючої літератури про ЗС в контексті пандемії COVID-19. Він представляє, як фактори навколишнього середовища, такі як вплив природи, фізична активність і соціальні взаємодії, можуть служити важливими ресурсами для підтримки та підвищення добробуту людини під час кризи. Конкретно розглядаючи вплив пандемії COVID-19 на добробут людей, огляд пропонує новий аналіз проблем, пов’язаних із пандемією обмеженнями, ізоляцією та невизначеністю. У ньому підкреслюється, як стратегії ЗС можуть служити адаптивними механізмами подолання та пом’якшення негативних психологічних і емоційних наслідків пандемії. В огляді використано міждисциплінарний підхід до розуміння благополуччя людини. Він синтезує результати психології, охорони здоров’я та наук про навколишнє середовище, щоб забезпечити всебічний аналіз ролі ЗС в сприянні цілісного благополуччя під час пандемії.

Висновки. Огляд підкреслює важливість ЗС, яке включає контакт з природою, фізичну активність, соціальні взаємодії та когнітивну стимуляцію, для сприяння добробуту людей під час пандемії. Стратегії ЗС пропонують цінні ресурси для пом’якшення негативних психологічних, емоційних і соціальних наслідків пандемії COVID-19. Надаючи можливості для зменшення стресу, покращення настрою та соціальної підтримки, ці втручання сприяють стійкості та адаптивним механізмам подолання кризових ситуацій. Вплив на природу стає особливо потужною формою ЗС з терапевтичними перевагами для психічного здоров’я, емоційного благополуччя та загальної якості життя. Заохочення до фізичної активності та сприяння соціальній взаємодії відіграють вирішальну роль у підтримці добробуту людей під час пандемії.

DESMIDIALES (ZYGNEMATOPHYCEAE, STREPTOPHYTA) КАР’ЄРНОЇ ВОДОЙМИ ЗАВОДСЬКЕ – “ГАРЯЧОЇ ТЕРИТОРІЇ” БІОРІЗНОМАНІТТЯ ДЕСМІДІЄВИХ ВОДОРОСТЕЙ В ЧЕНІГІВСЬКОМУ ПОЛІССІ, УКРАЇНА

Ірина Шиндановіна — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета роботи. Дослідження складу десмідієвих водоростей кар’єрної водойми Заводське (Чернігівське Полісся). Складання таксономічного списку. Мікрофотографії, що ілюструють знайдені українські клітини десмідієвих водоростей, та їх розмірні характеристики. мають на меті полегшити їх визначення та можуть бути використані для порівняльного аналізу як українськими так і зарубіжними десмідіологами.

Методологія. В рамках дисертаційного дослідження були проведені експедиційні виїзди та відібрані альгологічні зразки в кар’єрній водоймі Заводське (8625 м², глибина 1.5—2 м), що розташована неподалік села Заводське Добрянської селищної громади Чернігівського району Чернігівської області України. З середини до кінця минулого століття з нього добували глину для потреб місцевого цегельного заводу.

Зразки досліджувались живими та були фіксовані 4 % формаліном для подальшого дослідження. pH та електропровідність води визначали портативними приладами H&M COM-100 та H&M PH-200. Мікроскопічне дослідження проб здійснювалось за допомогою світлових мікроскопів Olympus BX-51 (зразки 2018–2021) та Zeiss Imager A2 (зразки 2021–2022). Основна література для визначення: Визначник прісноводних водоростей Української РСР. Паламар-Мордвінцева 1986; Флора водоростей континентальних водойм України: Десмідієві водорості. Вип. 1, ч. 2 Desmidiaceae. Паламар-Мордвінцева, 2005; Desmidiaceenflora von Österreich, Teil 3. Lenzenweger, 1999; Desmids of the Lowlands Mesotaeniaceae and Desmidaceae of the European Lowlands. Coesel & Meesters, 2007.

Наукова новизна. Вперше досліджено видовий склад десмідієвих водоростей кар’єрної водойми Заводське. Визначено 110 таксонів, з них 16 вперше наводиться для України.

Висновки. Водойма Заводське є унікальним локалітетом різноманіття десмідієвих водоростей, в межах якого кількість визначених таксонів (110 таксонів – 11,4 % флори десмідієвих України), та частка в них знайдених вперше для України (16 з 110 таксонів – 1,65 % флори десмідієвих України) є надзвичайною і ця водойма заслуговує на увагу та охорону.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД МАЦЕРАТУ НА ОСНОВІ БУРШТИНУ: МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Мета статті. Дослідити хімічний склад комплексу-мацерату на основі бурштину (ТМ IL SAV AMBER) методами якісного та кількісного аналізу. Провести елементний аналіз органічних і неорганічних компонентів зазначеного комплексу, а також визначити вміст бурштинової кислоти та вітамінів з метою оцінки перспективності використання в якості сировини для косметичного та фармацевтичного виробництва.

Методологія. Вміст карбону, гідрогену, нітрогену, сульфуру, оксигену в органічній частині комплексу-мацерату визначали загальноприйнятими методами кількісного аналізу (гравіметрія, титриметрія, метод К’єльдаля, метод Ешка). Масову частку золи - за втратою маси при згоранні в атмосфері повітря органічних компонентів за температури 550 °С. Елементний склад неорганічної частини досліджували рентгенофлюорисцентним методом на аналізаторі EXPERT 3L; вітаміни та бурштинову кислоту - за допомогою рідинного хроматографа Hewlett-Packard НР 1100. Кислотное число та пероксидне число комплексу-мацерату визначали титриметричним методом (титрант розчин натрій гідроксиду та розчин тіосульфату відповідно); йодне – методом рефрактометрії; масову частку вологи - методом висушування до постійної маси (арбітражний метод). Проведено порівняння одержаних загальних показників з відповідними показниками жирних харчових олій.

Наукова новизна. Визначення складу (елементний та композиційний) комплесу-мацерату на основі бурштину та оцінці перспективності його використання в якості сировини для одержання нових фармацевтичних та косметичних препаратів.

Висновки. Результати якісного та кількісного аналізу визначення основного складу комплексу мацерату на основі бурштину узгоджуються з літературними даними щодо складу бурштину; наявність таких вітамінів як А, Е, К, F, РР, D та групи вітамінів В і елементний склад вказують на перспективність використання комплексу в косметичній та фармацевтичній галузі.